Особливо символічним став візит індійського прем’єр-міністра Нарендри Моді — його перша поїздка до Китаю за сім років. Пекін розглядає цей візит як можливість відновити відносини з впливовим партнером США, який також постраждав від тарифної політики Трампа.

Критика без згадування імен

У своїй промові в понеділок Сі Цзіньпін закликав учасників «протистояти гегемонії та силовій політиці», жодного разу не згадавши ні Трампа, ні Сполучені Штати. Китайський лідер запропонував поглибити економічні зв’язки для використання «мегарозмірного ринку» блоку, включно зі створенням банку розвитку ШОС.

За словами Сі, Китай уже інвестував 84 мільярди доларів у країни-члени організації та надасть ще 1,4 мільярда доларів кредитів протягом наступних трьох років.

Символізм важливіший за угоди

Хоча конкретних економічних домовленостей досягнуто небагато, сама присутність лідерів має велике символічне значення. Багато учасників залишаться в Китаї для участі у військовому параді в Пекіні у середу, 3 вересня, присвяченому 80-річчю перемоги у Другій світовій війні за китайською версією історії. Очікується, що на трибуні на площі Тяньаньмень поруч із Сі та Путіним з’явиться північнокорейський лідер Кім Чен Ин, хоча він не брав участі в самому саміті.

Розширення впливу

ШОС, яка спочатку займалася питаннями безпеки в Центральній Азії, за останні роки значно розширила свій мандат. Організація зросла з шести країн-засновниць до десяти повноправних членів. Індія та Пакистан приєдналися 2017 року, Білорусь стала членом минулого року. Азербайджан і Вірменія подали заявки на повноправне членство, попри їхній тривалий конфлікт між собою.

Серед 14 країн-партнерів у діалозі — Туреччина, Єгипет і Саудівська Аравія. Монголія та Афганістан мають статус спостерігачів, хоча представників афганського «Талібану» на саміт не запросили через міжнародні санкції.

Розкол під парадним фасадом

Попри спільне невдоволення американською політикою, члени ШОС залишаються розділеними давніми суперечностями. Зустріч Моді та Сі в неділю яскраво продемонструвала ці розбіжності. Китайський лідер намагався применшити значення конфлікту, заявивши, що прикордонні суперечки «не повинні визначати загальні відносини». Натомість Моді жорстко наголосив: «мир і спокій» на кордоні — обов’язкова умова для покращення стосунків.

Індійський прем’єр також попередив, що відносини «не слід розглядати крізь призму третьої країни» — прозорий натяк на спроби Пекіну зіграти на напруженості між Делі та Вашингтоном через торговельні війни Трампа.

Чому саме Тяньцзінь

Китай невипадково обрав Тяньцзінь для проведення саміту. Це портове місто за 145 кілометрів від Пекіну стало вітриною китайської «м’якої сили». Саме тут запустили перші майстерні Лубань — професійно-технічні навчальні центри, які Китай відкриває в країнах-партнерах у рамках ініціативи «Пояс і шлях». Через ці центри Пекін навчає місцевих фахівців, просуває китайські технологічні стандарти та зміцнює свій вплив у країнах, що розвиваються.

Експерти скептично оцінюють єдність блоку. За словами Карли Фріман з Університету Джонса Гопкінса, 26 країн (10 постійних членів і 16 країн-спостерігачів) «об’єднані радше почуттям образи на США, ніж спільною метою». Клаус Сунг із берлінського Інституту MERICS додає, що саме непередбачувана політика Трампа парадоксально допомогла створити «коаліцію однодумців проти США».

Чому це важливо знати

Для України зміцнення ШОС означає посилення альтернативних геополітичних центрів, де Росія отримує політичну підтримку попри агресію проти української держави. Участь Путіна в таких форумах дозволяє Москві уникати міжнародної ізоляції, а Китай використовує нестабільність, спричинену політикою Трампа, для побудови іміджу «надійного партнера».

Потенційне зближення Індії з Китаєм може ускладнити зусилля США та Європи щодо формування єдиного фронту проти російської агресії. Водночас збереження суперечностей між Пекіном і Нью-Делі обмежує стратегічну єдність ШОС.

Україні критично важливо відстежувати ці процеси, адже альтернативні альянси створюють для Росії простір для маневру та можуть впливати на міжнародні рішення щодо війни та санкцій. Створення банку розвитку ШОС може стати додатковим інструментом для обходу західних фінансових обмежень.