За даними Управління з боротьби з фінансовими злочинами США (FinCEN), у період із січня 2020-го по грудень 2024 року було зафіксовано понад $312 млрд підозрілих транзакцій, пов’язаних із китайськими мережами відмивання коштів.

У схемах часто використовують так званих «грошових мулів» — людей, які на папері числяться студентами, домогосподарками чи пенсіонерами, але при цьому оперують великими й незрозумілими статками. Для картелів це зручно: дроблення коштів між такими особами ускладнює контроль і дозволяє обходити обмеження на доларові депозити, запроваджені в Мексиці для боротьби з наркоторгівлею.

Попит на синтетичний опіоїд фентаніл різко зріс протягом останнього десятиліття. Одночасно з цим розширилася діяльність китайських підпільних банківських мереж, які обслуговують як картелі, так і китайських громадян, зацікавлених в обході суворого валютного контролю у власній країні.

Суть схеми полягає у складних обмінних операціях. Брокери беруть долари від наркоторговців у США, видають їм еквівалент у песо в Мексиці, а паралельно отримують від китайських клієнтів юані. Таким чином гроші проходять кілька «чисток» і розчиняються в міжнародному фінансовому потоці.

Більшість прекурсорів для виробництва фентанілу надходять із Китаю в тихоокеанські порти Мексики. Контроль над цими потоками та територіями ведуть два найбільші наркоугруповання країни — картель Сіналоа та картель нового покоління Халіско.

Адміністрація президента США Дональда Трампа визначила торгівлю, що охоплює Мексику і Китай, одним із головних пріоритетів. Вашингтон посилив заходи проти ввезення фентанілу до країни.

Мексиканський кримінальний юрист Ілан Кац наголосив:

«Рекомендація FinCEN, схоже, має як політичний, так і правоохоронний вимір. Зрештою це створює більше турбулентності в усьому, що стосується Китаю… це додає недовіри до китайського ринку».

У лютому США визнали вісім латиноамериканських наркоугруповань терористичними організаціями, що відкрило шлях до військових дій проти них. У червні Вашингтон запровадив санкції проти трьох мексиканських банків, звинувативши їх у причетності до наркоторгівлі, чим викликав паніку у фінансовому секторі країни.

Трамп також посилює тиск на президента Мексики Клаудію Шейнбаум, вимагаючи більшої участі американських військових у боротьбі з картелями. Він навіть заявив, що вона настільки боїться цих угруповань, що була буквально паралізована страхом.

Попри це, уряд Шейнбаум у перший рік її каденції активізував арешти та конфіскації наркотиків. Китайська влада у відповідь підкреслила посилення контролю за прекурсорами для виробництва фентанілу.

Раніше посол Китаю в Мексиці написав у соцмережі X, що США роблять Китай «цапом-відбувайлом» за власні проблеми.

Чому це важливо знати

Цей випадок демонструє складність глобальної боротьби з наркотрафіком і фінансовими злочинами. Для України він має кілька важливих аспектів:

• Фінансова безпека. Використання підпільних мереж відмивання коштів показує, наскільки вразливими можуть бути навіть найбільші банки світу. Це урок і для української фінансової системи, яка стикається з ризиками нелегальних транзакцій, зокрема пов’язаних із російськими кримінальними мережами.
• Геополітика. Конфлікт навколо відмивання коштів і фентанілу вплітається у ширший контекст торговельної та політичної напруги між США та Китаєм. Це безпосередньо впливає на глобальну стабільність і ринки, від яких залежить українська економіка.
• Міжнародна співпраця. Як і у випадку з протидією наркокартелям, Україна потребує глибшої інтеграції у систему міжнародних санкцій і фінансового моніторингу для боротьби з російськими злочинними структурами, що фінансують війну.