У своєму телеграм-каналі Зеленський написав:

«Росія віддає перевагу балістичним [ракетам], а не столу переговорів». Він наголосив: «Вона воліє продовжувати вбивати, аніж завершити війну».

Масований удар по столиці

За даними української влади, унаслідок нічних ударів з 27 на 28 серпня загинули щонайменше вісім (вже відомо про 10 загиблих — ред.) людей, десятки отримали поранення. Військова адміністрація Києва зафіксувала понад 20 місць влучань у місті. Для атаки використовувалися дрони, балістичні, крилаті та гіперзвукові ракети.

Кореспонденти AFP повідомляли про потужні вибухи, що лунали кілька разів протягом ночі. Вони бачили, як збивали ракету, розжарені уламки якої падали на землю, та чули звуки безпілотників над містом. Кияни масово ховалися, в підземних укриттях та метро.

Серед зруйнованих об’єктів — п’ятиповерховий житловий будинок, що обвалився, заблокувавши людей під завалами. Постраждали також дитячий садок та торговельний центр у центрі міста, знищено десятки автомобілів.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак відреагував у телеграмі:

«Ось усе, що потрібно знати про терористичну державу, Путіна та їхнє “бажання” миру».

Взаємні звинувачення

Протягом ночі повітряна тривога діяла на всій території України. Російське військове командування заявило про перехоплення 102 українських дронів, які атакували нафтопереробні заводи. Попередні удари України по таких об’єктах уже призвели до зростання цін на пальне в РФ.

Наприкінці липня російські бомбардування Києва забрали життя понад 30 людей, серед яких п’ятеро дітей. Це була одна з найкривавіших атак на столицю від початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Саме після тих ударів президент США Дональд Трамп посилив тиск на Москву щодо припинення вогню та провів зустріч із Володимиром Путіним на Алясці 15 серпня.

Дипломатичний глухий кут

Після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці та візиту Зеленського до Вашингтону американський президент спробував організувати прямі переговори між лідерами України та Росії. Проте ініціатива застопорилася — кожна сторона звинувачує іншу в саботажі діалогу.

Київ вимагає гарантій безпеки від Заходу перед будь-якими домовленостями. Москва категорично проти розміщення європейських військ в Україні як частини мирної угоди.

«Дуже негативні та зарозумілі сигнали з боку Москви щодо переговорів»,

— оцінив ситуацію Зеленський у середу. Він закликав посилити тиск на Кремль і повідомив про п’ятничну зустріч своєї команди з адміністрацією Трампа в Нью-Йорку.

Умови Росії залишаються незмінними: Україна має віддати чотири частково окуповані області плюс Крим і відмовитися від НАТО. Для Києва це неприйнятно.

Ситуація на фронті

Російська армія, яка зараз контролює близько 20% української території на сході та півдні, останніми місяцями прискорила просування проти менш чисельних та гірше озброєних українських підрозділів. У вівторок Україна вперше визнала, що російські війська увійшли до Дніпропетровської області, хоча Москва заявляла про просування там ще в липні. Ця область не входить до п’яти регіонів України, анексію яких оголосила Росія.

Чому це важливо знати

Щонайменше 10 загиблих у Києві цієї ночі — це відповідь Кремля на спроби дипломатії. Поки світ говорить про переговори, Росія говорить ракетами. Кожна атака — це зруйновані будинки, школи, лікарні. Це життя, які вже не повернути.

Мирна ініціатива Трампа опинилася в патовій ситуації. Росія використовує військову перевагу як важіль тиску, вимагаючи те, що для України неприйнятно: віддати території та відмовитися від курсу до НАТО. Погодитися — означає не лише втратити суверенітет, а й відкрити двері для нових агресій РФ у майбутньому.