Як Москва використовує переговори для уникнення покарань

За словами Дмитра Горенбурга, старшого наукового співробітника CNA з питань Росії, Кремль виявив, що залучення до переговорного процесу може зірвати потенційні покарання принаймні на найближче майбутнє.

«Тим часом вони можуть продовжувати вести війну, яка, на їхню думку, зараз йде для них відносно добре»,

— зазначає експерт. Горенбург скептично оцінює перспективи прогресу і вважає, що Росія задоволена затягуванням процесу.

«Я думаю, що будуть різні види затримок і перешкод, які продовжуватимуть тримати адміністрацію Трампа в надії на якусь майбутню угоду, але без фактичного її досягнення», — прогнозує аналітик.

Що Трамп називає «прогресом» після Аляски

Трамп продовжує демонструвати оптимізм після зустрічі з Путіним на Алясці, хоча конкретних результатів немає. Президент США визнав відсутність домовленості про припинення вогню, але наполягає на «прогресі». Стів Віткофф, його спецпредставник, заявив про нібито згоду Росії надати Україні гарантії безпеки — втім, що саме це означає, залишається незрозумілим.

Після зустрічей у Білому домі в понеділок, де Трамп спілкувався із Зеленським та європейськими лідерами, останні висловили стриманий оптимізм щодо готовності США взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України. Тепер Трамп намагається організувати пряму зустріч Путіна і Зеленського — вперше від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.

Чому експерти не вірять у швидку угоду

Рігор Нижнікау, старший науковий співробітник Фінського інституту міжнародних відносин, не вірить у реальність нинішніх переговорів. «Порожні розмови», — так він характеризує обговорення гарантій безпеки та територіальних питань. Експерт пояснює: Путін ніколи не погодиться на захист України за зразком НАТО, адже це означатиме європейські війська на українській землі. Водночас Зеленський не може віддати Донбас — це буде сприйнято як капітуляція і спровокує політичний вибух всередині країни.

Reuters розкриває апетити Кремля: диктатор вимагає всю Донецьку та Луганську області, навіть ті частини, які Росія досі не захопила. У Херсонській та Запорізькій областях він готовий тимчасово заморозити фронт — мінімальний відступ від початкових вимог «анексії» всіх чотирьох регіонів.

«Парадокс, але після Аляски вони стали ще далі від миру, ніж були до неї», — підсумовує Нижнікау. За його словами, Москва відчула слабкість і тепер «накручує ціну», побачивши, що Трамп готовий йти на поступки.

Як російська дипломатія уникає прямих переговорів

Після того, як у вівторок Трампа запитали про можливість прямих переговорів, глава МЗС Росії Сергей Лавров ухилився від чіткої відповіді щодо можливих таких переговорів. Замість конкретики — типові дипломатичні викрутаси: зустріч потребує підготовки «крок за кроком, поступово, починаючи з експертного рівня». Іншими словами — можемо тягнути це місяцями.

Речниця МЗС Марія Захарова окреслила позицію Кремля чіткіше: Москва «категорично відкидає» розміщення військ НАТО в Україні. Крапка.

Що Захід пропонує як гарантії безпеки

Стів Віткофф стверджує: Росія нібито погодилася на захист України за принципом 5-ї статті НАТО — колективна оборона в разі нападу. Франція та Велика Британія готові надіслати війська за потреби. Трамп обіцяє лише повітряну підтримку — американських солдатів на українській землі не буде.

Зеленський вірить, що деталі гарантій можна узгодити за 10 днів. Після цього він готовий говорити з Путіним про «складні, болючі питання».

Bloomberg повідомляє: Трамп телефонував Орбану, запитуючи його, чому він блокує вступ України до ЄС. Це частина переговорів про безпековий пакет для Києва.

Що змушує Путіна думати про переговори

Ора Джон Рейтер, професор політології з Університету Вісконсіна-Мілуокі, бачить парадокс: шанси на угоду зросли порівняно з двома тижнями тому — але лише тому, що Трамп готовий йти на поступки Росії. «Водночас до реальної угоди ще дуже далеко», — застерігає експерт.

За спостереженнями Рейтера, Путіна до переговорів підштовхує внутрішній тиск. Війна виснажує російську економіку та суспільство. Соцопитування фіксують: дедалі більше росіян хочуть завершити війну через переговори. Кремль стикається з проблемами мобілізації — охочих воювати стає менше.

«Звісно, вони можуть силоміць загнати людей на фронт, але це має свою ціну — соціальну та політичну. Це непопулярно, — пояснює професор. — Росіяни розуміють: вічно тримати такий темп війни неможливо. Тому зараз прощупують — що можуть вичавити із Заходу та України, поки ще мають сили тиснути».

Чому це важливо знати

Путін зміцнює позиції — і це пряма загроза Україні. Чим сильніша його рука в переговорах, тим більше шансів, що Києву спробують нав’язати капітулянтські умови без реальних гарантій безпеки.

Відмова від припинення вогню має конкретну ціну: щодня гинуть українські військові та цивільні, російські ракети руйнують міста. Кремль веде переговори і одночасно вбиває — класична тактика тиску.

Є ще одна небезпека: Росія використовує діалог із Трампом як щит від нових санкцій. Якщо Захід повірить у «прогрес» і послабить тиск, Москва отримає передишку для накопичення сил.

Головне для України зараз — тримати європейців поруч і не дати Трампу домовитися з Путіним за спинами українців. Будь-яка угода Вашингтон-Москва без Києва — це зрада українських інтересів.