Що пропонує Кремль

Минулого тижня, коли президент України Володимир Зеленський ще не оговтався від найсерйознішої внутрішньої кризи свого президентства, йому зателефонував президент США Дональд Трамп. Американський лідер коротко поінформував українського президента та європейських колег про результати візиту спецпосланця Білого дому Стіва Віткоффа до Москви, де той зустрічався з Володимиром Путіним.

За інформацією Financial Times, під час розмови прозвучала пропозиція «обміну територіями» та вимога виведення українських військ з Донецької області. Київ категорично відкидає такий підхід — відчуження територій суперечить Конституції України. Російське МЗС своєю чергою заявило, що не поступиться жодною частиною Херсонської та Запорізької областей, які Москва вважає «конституційно» включеними до складу РФ.

Анонсована зустріч Трампа з Путіним на авіабазі в Анкориджі (Аляска) офіційно позиціонується як «попередня розмова» та «вправа зі слухання», проте викликає серйозне занепокоєння в Києві та європейських столицях через ризик ухвалення рішень без участі України.

«Це момент максимального тиску», — зазначає Балаж Ярабік, колишній дипломат ЄС, нині аналітик R.Politik.

Антикорупційна криза: як президент втратив довіру

Внутрішньополітична криза розгорнулася наприкінці червня, коли влада спробувала підпорядкувати НАБУ та САП новопризначеному генпрокурору. 21 липня СБУ провела обшуки в детективів НАБУ, затримавши двох із них за звинуваченням у «роботі на Росію» — без надання публічних доказів.

Керівник САП Олександр Клименко оцінив ці дії як «масовану, навмисно сплановану атаку всіх правоохоронних органів проти антикорупційної системи». За даними Financial Times, президент намагався захистити деяких своїх соратників від розслідувань, зокрема Олексія Чернишова, хоча сам Чернишов це заперечує.

Протести громадянського суспільства — перші масові акції від початку повномасштабного вторгнення — змусили владу швидко відступити. Верховна Рада за тиждень відновила інституційну незалежність НАБУ та САП. Однак репутаційні втрати вже стали реальністю: за опитуванням КМІС, довіра до Зеленського впала з 65% у червні до 58% на початок серпня.

Криза підірвала дисципліну в монобільшості. Як свідчать співрозмовники Financial Times серед депутатів президентської фракції, шанси ратифікувати будь-яку угоду, що зачіпає територіальну цілісність України, практично нульові.

Фронт під тиском: загроза Покровську

На полі бою Росія намагається створити додатковий тиск напередодні переговорів на Алясці. За останні дні російські підрозділи просунулися на 15 кілометрів у районі Добропілля — ключового логістичного вузла перед Покровськом. Це один із найшвидших локальних проривів РФ за останній рік.

Зеленський заявив журналістам, що російські втрати «втричі перевищують» українські. За його словами, у понеділок було вбито, поранено або захоплено в полон 968 російських військових порівняно з 340 українськими.

Українське командування применшує значення прориву, але військові експерти та волонтери б’ють на сполох через ігнорування попереджень про ослаблення оборонних ліній.

Європейська підтримка проти американського тиску

Стратегія Києва — завчасно викрити маніпуляції Кремля та чітко окреслити червоні лінії.

«Ми розуміємо намір Росії спробувати обдурити Америку — ми цього не допустимо»,

— заявив Зеленський у неділю.

«Путін точно не готується до припинення вогню чи завершення війни»,

— додав український президент наступного дня.

Київ наполягає на трьох принципах: жодних територіальних поступок, обов’язкова участь України в будь-яких переговорах, безпекові гарантії як невід’ємна частина мирної угоди. Європейські лідери — канцлер ФРН Фрідріх Мерц та президент Франції Емманюель Макрон — публічно підтримали цю позицію. За словами Макрона, Трамп «дуже чітко висловив» думку, що територіальні поступки може обговорювати лише Україна.

Водночас сам Трамп різко критикує позицію Києва.

«Я дуже суворо не погоджуюся, — заявив він про підхід Зеленського. — Мене трохи турбувало, що Зеленський казав: “Ну, мені потрібне конституційне схвалення”. Я маю на увазі, у нього є схвалення йти на війну і всіх вбивати, але йому потрібне схвалення для обміну землею?»

Українська сторона наголошує, що президент обмежений Конституцією, яка забороняє відчуження територій, а також позицією суспільства та військових, які не приймуть поступок неокупованими землями.

Чому це важливо знати

Конституція України категорично забороняє відчуження територій. Для будь-якого «обміну землями» потрібен не просто політичний консенсус — це вимагало б зміни Основного Закону, на що ніколи не погодяться ні суспільство, ні армія. Це абсолютна червона лінія.

Алясканський формат переговорів без України створює небезпечний прецедент. Угода, нав’язана «зверху» Вашингтоном і Москвою, не матиме легітимності в очах українців і не зупинить російську агресію — лише заморозить конфлікт на вигідних Кремлю умовах.

Угода під тиском фронтових поразок — це пастка. Вона закріпить невигідну для України лінію розмежування та дасть Москві інструмент для подальшого шантажу:

«Поступіться ще, або відновимо бойові дії».

Європейська підтримка важлива, але недостатня. Берлін і Париж додають Києву дипломатичної ваги, проте без американської зброї та фінансів Україна не вистоїть. Звідси дилема української дипломатії: тримати червоні лінії, але не втратити Вашингтон.

Колишній український офіцер, керівник аналітичної групи Frontelligence Insight, влучно підсумував ситуацію: «Президент Зеленський опинився між молотом і ковадлом».

Джерело: Матеріал підготовлено на основі публікації Financial Times «Zelenskyy faces his ‘moment of maximum pressure’» (автори: Christopher Miller, Ben Hall).