Ставка на масовість замість високих технологій

Зробивши ставку на перевірені, недорогі та серійні конструкції, Кремль швидко наростив виробництво широкого спектра систем: баражуючих боєприпасів, FPV-дронів з волоконно-оптичним керуванням, дронів-перехоплювачів, морських безпілотників і наземних роботизованих платформ.

Особливих успіхів досягнуто у виробництві недорогих ударних систем тактичного рівня з дальністю 20—50 кілометрів — таких як «Ланцет», «Молнія» та «Князь Вандал Новгородський» — і систем стратегічного рівня з дальністю понад 500 кілометрів, зокрема «Герань» та «Харпія», створених на основі конструкцій типу Shahed.

Проблеми залишаються, але виробництво зростає

У коментарі Defence Blog радник програми досліджень Росії в CNA Семюел Бендетт зазначив:

«Протягом останніх кількох років спостерігається помітне покращення російських тактичних БпЛА — як у якості FPV-дронів, квадрокоптерів і літальних апаратів з нерухомим крилом, так і в зростанні їхньої кількості на фронті. Водночас залишаються серйозні проблеми: нерівномірне постачання тактичних дронів уздовж лінії фронту (на що постійно вказують коментатори та волонтери), стійка залежність від китайських компонентів і готових дронів на кшталт серії DJI Mavic, різний рівень підготовки операторів і нестабільний контроль якості численних типів тактичних дронів, які зараз застосовуються на фронті».

120 тисяч дронів щомісяця

Бендетт додав, що Росія докладає «значних зусиль для професіоналізації використання тактичних дронів, зокрема через підрозділи «Рубікон-центр»; масово застосовує волоконно-оптичні дрони, які руйнують українську логістику та лінії постачання; розширює парк дронів-перехоплювачів проти великих українських мультироторних і розвідувальних апаратів з нерухомим крилом; а також інтегрує передові технології — штучний інтелект для автоматичного захоплення цілей і розпізнавання зображень — у дедалі більшу кількість БпЛА».

За його словами, російський оборонний сектор нарощує виробництво тактичних квадрокоптерів, зокрема волоконно-оптичних моделей. Паралельно стартапи розширюють випуск FPV та інших тактичних дронів. Щомісячні поставки на фронт, які минулого року становили щонайменше 120 000 одиниць, «ймовірно, значно зростуть цього року». Росія копіює українську тактику, адаптує її під власні операції та стимулює внутрішнє виробництво.

«Полювання на людей у містах»

Україна усвідомлює зростаючу загрозу від розширення російських дронових можливостей. У травні Марія Берлінська, волонтерка та керівниця Центру підтримки аеророзвідки України, попередила: до 2026 року тисячі російських дронів можуть «постійно полювати на людей в українських містах».

«Зараз усі бояться “Шахедів” та ракетних ударів. Але “Шахеди” та ракети б’ють по конкретних координатах. Є щось набагато небезпечніше — тисячі дронів над містами в постійному режимі полювання на людей», — зауважила Берлінська.

За її словами, такий сценарій загрожує не лише прифронтовим містам — Сумам, Дніпру, Харкову, — а й західним: Львову, Чернівцям та іншим.

Гонка технологій

Водночас українська оборонна промисловість вивчає та відтворює окремі російські системи — «Молнію», «Ланцет», волоконно-оптичні дрони та моделі типу Shahed. Україна розглядає їх як оптимізовані бойові конструкції, які можна виробляти без масштабних інвестицій і складних технологій.

Обидві сторони перебувають у швидкому циклі адаптації. Росія ставить на дешеве масове виробництво, насичуючи поле бою дронами. Україна прискорює розробку власних економічних ударних і розвідувальних систем.

Попри потужний міжнародний тиск, Росія не лише зберегла виробництво дронів, а й розширила випуск, покращила якість і урізноманітнила асортимент безпілотників.

Чому це важливо знати

Нарощування російського виробництва бойових дронів формує новий рівень загрози для України. Масове застосування недорогих тактичних і стратегічних систем здатне різко підвищити інтенсивність ударів, ускладнити роботу української ППО та поставити під загрозу тилові регіони, які досі вважалися відносно безпечними. Це вимагає від України прискорення власних програм виробництва безпілотників, вдосконалення систем РЕБ, а також активізації міжнародних партнерів у сфері постачання технологій і комплектуючих для досягнення паритету на полі бою.