Очищено 18,6 тисяч зливоприймачів, а Київ все одно постійно тоне: чому дощова каналізація не рятує від злив
КК «Київавтодор» відзвітувала, що з початку 2025 року гідрослужби щоденно чистять решітки зливостоків, дощоприймальні колодязі й колектори: очищено 18 644 зливоприймачі та 7 664 дощоприймальні колодязі, відремонтовано 794 зливоприймачі й 626 колодязів.

Для робіт задіяно 91 одиницю спецтехніки та спецзасобів; у випадку підтоплень мешканцям радять звертатися до цілодобової диспетчерської за номером (044) 284-74-19. Це офіційна інформація міської влади станом на 11 серпня 2025 року.
Потоп за розкладом: як Київ провалює іспит на кожній зливі
Попри всі рапорти про виконані роботи, місто продовжує тонути після кожної серйозної зливи.
Літо 2025 року в черговий раз довело: система не працює. 30 липня та 6 серпня зливи з градом традиційно затопили центральні вулиці. Класичний набір наслідків: паралізований транспорт, рятувальники з помпами, повалені дерева, відключення світла. Соцмережі заповнені відео «київських водоспадів» — міські сходи перетворюються на гірські потоки.
Коріння проблеми глибше за зливоприймачі: перевантажена століттям експлуатації каналізація, забудова природних водозборів, суцільний асфальт замість проникних покриттів. Місто стало водонепроникним панциром — воді просто нікуди йти.
Либідь — символ міської сліпоти. Замість відновлення природного дренажу, річку продовжують «зашивати» в колектор. Новий проєкт накриття Либіді біля майбутнього ТРЦ — це крок до катастрофи, попереджають урбаністи та екологи. Кожен метр забетонованого русла — це додаткові тонни води на вулицях під час наступної зливи, наголошує «24 Канал».
Як реагує на проблему влада міста
Бригади виїжджають «до початку опадів» у зони можливих підтоплень для додаткового очищення зливостоків і оперативного реагування. Це зменшує локальні затори води, але не розв’язує проблему пікових опадів, коли за годину випадають місячні норми. За таких сценаріїв навіть справні решітки та промиті колодязі не встигають приймати потоки. Міські повідомлення також нагадують громадянам про канали зворотного зв’язку — диспетчерську «Київавтодору».
Що потрібно зробити
Модернізація інфраструктури: збільшити пропускну здатність ключових колекторів та створити накопичувальні резервуари в низинних районах міста, де природний рельєф сприяє збору води.
Відновлення природного дренажу: повернути до життя історичні водні артерії Києва — Либідь, Нивку, Клов. Заборонити будь-які практики звуження русел та забудову заплав, які десятиліттями знищували природну здатність міста відводити воду.
Зелені рішення для всього міста: масово впроваджувати пермеабельні покриття, що пропускають воду в ґрунт, створювати дощові сади у дворах та зелені дренажні системи вздовж магістралей. Це не просто екологічний тренд — це працююча технологія, що довела ефективність у містах від Копенгагену до Сінгапура.
Прозорість і контроль: запустити публічну інтерактивну карту підтоплень у реальному часі та щотижня публікувати плани промивання мереж. Громадськість має бачити, які райони в пріоритеті та як контролюються точки ризику.
Поки системних змін немає, Київ живе в циклі самообману
Чиновники рапортують про «тисячі очищених зливоприймачів», а кияни знімають чергові відео затоплених перехресть після кожного дощу. Ця паралельна реальність стала нормою.
Ціна бездіяльності зростає щороку.
Кожна відкладена гривня на модернізацію водовідведення обертається мільйонними збитками: затоплені магазини та склади, знищені автомобілі, розмитий асфальт, паралізований транспорт. Місто платить за свою короткозорість валютою хаосу та втрачених можливостей.
Який вихід
Публічний контроль за пріоритетами робіт плюс проєктні рішення, що реально збільшують здатність міста поглинати воду. Не косметичний ремонт перед виборами, а системна трансформація міського простору. Це не утопія — це досвід десятків міст, які вже пройшли цей шлях.
Чому це важливо знати
Кожна злива — це іспит, який Київ регулярно провалює. Затоплені вулиці не просто незручність, а діагноз: київська інфраструктура застрягла в минулому столітті.
Час припинити грати в імітацію. Розуміючи реальний стан справ, ми можемо вимагати від влади не театральне чищення решіток перед камерами, а системні інвестиції: нові колектори достатньої потужності, ретенційні системи для накопичення води, відновлення природних водних коридорів, які століттями захищали місто.
Джерела інформації: офіційне повідомлення КМДА/«Київавтодору» про роботу гідрослужб; репортажі про підтоплення в Києві 30 липня та 6 серпня 2025 року від українських ЗМІ (UNN, ZAXID.NET, RBC-Україна, Kyiv24).

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →









