Елізабет Бро, старша наукова співробітниця Atlantic Council, аналізує ситуацію у своїй колонці, опублікованій виданням Foreign Policy.

У липні Володимир Путін взяв участь у церемонії підняття прапора на стратегічному підводному човні «Князь Пожарський» у Сєверодвінську, назвавши розвиток субмарин «вирішальним» для безпеки Росії. Йшлося про четверте покоління атомних підводних човнів класу «Борей», здатних нести ядерну зброю.

Сорокарічна епопея невдач

Протягом останніх 40 років радянський авіаносець «Адмірал Кузнєцов» був єдиним кораблем свого класу у флоті РФ. Збудований у 1980-х роках, він завжди поступався американським аналогам. Замість бойової кар’єри корабель здобув репутацію катастрофи:

— Під час місії в Сирії 2016 року втратив два літаки;

— У 2017-му відправлений у Мурманськ на ремонт;

— У 2018-му затонув док, де його ремонтували;

— У 2019-му сталася пожежа на борту: один загиблий, десятеро поранених;

— У 2021 році арештовано директора ремонтного заводу за розкрадання коштів;

— У грудні 2022 року — ще одна пожежа;

— У 2025-му корабель можуть остаточно списати.

Через війну в Україні Росія втратила доступ до українських підприємств, що виробляли радянські морські двигуни, і тепер залишилася без власного авіаносного потенціалу.

Підводна альтернатива авіаносцям

Експерти застерігають: не варто недооцінювати флот Росії лише через фіаско з авіаносцем.

«Російському флоту не потрібні авіаносці в класичній формі»,

— заявив колишній командувач Тихоокеанського флоту РФ Сергій Авакянц. —

«Авіаносець — це вже частина минулої епохи. Це величезна, дорога конструкція, яку можна знищити за кілька хвилин сучасною зброєю».

Росія не прагне змагатися з ударними групами США. Замість цього вона нарощує підводні сили:

— Між 2013 та 2025 роками Тихоокеанський флот РФ поповнився 13 новими субмаринами, зокрема п’ятьма атомними човнами класу «Борей»;

— У червні російський підводний човен пройшов через Північне море та Ла-Манш;

— Субмарини Росії діють у Чорному, Балтійському та Баренцевому морях;

— Зафіксовано значне зростання активності флоту вздовж арктичного узбережжя.

Колишній заступник командувача британських підводних сил Джон Айткен зазначив:

«Росіяни не збираються вторгатися в Америку. Але вони можуть вторгнутися в Європу, або в частину Європи, або в європейську країну».

За його словами, субмарини дозволяють Росії загрожувати навіть американським флотам, прикритих авіаносцями.

Підводні човни — загальний тренд

Поки Росія модернізує свій підводний флот, західні країни також нарощують потенціал:

— Велика Британія оголосила про плани побудувати до 12 нових ударних субмарин (зараз має дев’ять);

— Німеччина замовила шість підводних човнів — два для себе, чотири для Норвегії;

— Швеція замовила ще два;

— Австралія уклала стратегічну угоду зі США та Британією на будівництво субмарин у 2021 році, хоча нині реалізація цієї угоди під загрозою через адміністрацію Трампа.

Однак повний вступ нових човнів у стрій займе роки, що дає Росії тактичну перевагу в найближчій перспективі.

Мета Кремля — розвідка та демонстрація сили

Підводні човни РФ нині активно займаються як навчаннями, так і розвідкою поблизу кордонів кран НАТО. Їхні переваги:

— прихованість;

— здатність тривалий час діяти без виявлення;

— можливість завдавання ударів по авіаносцях, логістиці та інфраструктурі;

— психологічний ефект.

Російські субмарини — це не символ розвалу, як крейсер «Москва» чи «Адмірал Кузнєцов», а діючий інструмент шантажу, загроз і потенційного нападу.

Що це означає для України та НАТО

Україна вже довела вразливість російського надводного флоту — потоплення крейсера «Москва» та численні атаки на кораблі Чорноморського флоту стали символами української морської асиметричної війни. Однак підводні човни — це інший рівень загрози, їх важче виявити та нейтралізувати.

Чому це важливо знати

У той час як фокус міжнародної уваги часто зосереджений на фронті в Україні чи на ядерній риториці Москви, підводний флот Росії стає дедалі небезпечнішою зброєю в тіні. Україна, як нині є прифронтовою державою щодо НАТО, має враховувати не лише наземні та повітряні загрози, а й морські.

Підводні човни Росії здатні:

— перехоплювати західну зброю, яка надходить морем;

— порушувати маршрути постачання енергоресурсів;

— проводити розвідку та провокації в Північному морі, Арктиці, Середземному та навіть Атлантичному океанах.

Українські партнери — Британія, Норвегія, Польща та Балтійські країни — вже інвестують у зміцнення флотів. Україні варто посилювати морське співробітництво, зокрема у сфері виявлення підводної активності, безпілотних систем і супутникового моніторингу.

Підводна загроза — це не футуристичний сценарій, а частина нової гібридної війни, яка розгортається просто зараз. Поки світ спостерігає за агонією «Адмірала Кузнєцова», справжня небезпека ховається під водою.