Тижні замість годин

Європейський комісар з питань транспорту Апостолос Ціцзікостас попередив у статті для Financial Times 29 липня, що нинішній стан інфраструктури ЄС не дозволяє оперативно перекидати війська і техніку зі заходу на схід континенту. За його словами, «реальність така, що сьогодні, якби Європі довелося переміщати військове обладнання з заходу на схід континенту, це зайняло б тижні, а то й місяці». Він наголосив, що танки НАТО можуть застрягати в тунелях, спричиняти обвалення мостів і затримуватися через прикордонні протоколи.

У відповідь на ці виклики Європейська комісія представила амбітний план з оновлення понад 500 інфраструктурних об’єктів — мостів, доріг, тунелів, портів та логістичних хабів. Йдеться про створення чотирьох ключових військових коридорів, які спільно картографували ЄС і НАТО.

Ще в червні, в інтерв’ю Wall Street Journal, Ціцзікостас наголошував, що разом з Альянсом уже визначено «пріоритетні коридори, виявлено основні вузькі місця» і продовжується «спрямування інвестицій на модернізацію портів та основних логістичних центрів».

Мости, танки і тоннаж

Проблема полягає в тому, що нинішні дороги спроєктовані для вантажівок до 40 тонн, тоді як сучасний танк може важити до 70 тонн. Тому передбачено або зміцнення, або будівництво нових мостів, а також розширення ключових автотрас, які мають витримувати значно вищі навантаження.

Порти під захистом

Окрема увага — портам: від фізичної модернізації до кіберзахисту. Європейські посадовці заявили, що низка портів має слабкі місця — зокрема, проблеми з інтернет-зв’язком або відсутність спеціалізованих інфраструктур для військового використання. Це створює ризики з точки зору як логістики, так і кібератак. Також ідеться про захист підводних кабелів, які забезпечують стратегічні комунікації. Росію вже неодноразово підозрювали в диверсіях проти таких об’єктів.

Як приклад уже профінансованих проєктів WSJ наводить польські порти:

«У Польщі порт Гдині працює над покращенням свого причалу для завантаження та розвантаження суден, а порт Щецина зміцнює свою спроможність транспортувати війська та вантажі».

Крім того, голова зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас у травні заявила, що Союз розглядає можливість створення центру морської безпеки для Чорного моря з метою моніторингу регіону. Ця ініціатива нагадує вже чинні операції НАТО із забезпечення безпеки Балтійського моря.

Десятикратне збільшення фінансування

За новим бюджетом, який пропонує Європейська комісія, ЄС планує витратити 17 мільярдів євро на модернізацію транспортної мережі для військових потреб. Це вдесятеро більше, ніж 1,7 млрд євро в чинному бюджеті, підтвердив офіс комісара Ціцзікостаса. За даними Financial Times, загальний план оборонних інвестицій ЄС на найближчі роки може сягнути 800 мільярдів євро.

Це частина ширшої стратегії, узгодженої з НАТО: союзники прагнуть довести оборонні інвестиції до 5% ВВП, з яких 1,5% — на інфраструктуру та захист, включно з транспортом і посиленням кібербезпеки.

Окремо наголошується: ЄС не фінансує летальну зброю напряму, але підтримує оборонну промисловість і критичну інфраструктуру, яка забезпечує оперативність у разі війни.

2030 рік як червона лінія

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в червні попередив членів альянсу, що Росія може атакувати одну з країн-членів до 2030 року. Європейські спецслужби серйозно ставляться до цієї загрози: за даними данської розвідки, у разі припинення або заморожування конфлікту в Україні Москві знадобиться не більше шести місяців для відновлення сил і атаки на прикордонну країну.

Чому це важливо знати

Україна — не лише арена сучасної війни, а й каталізатор стратегічного переосмислення всієї європейської оборонної інфраструктури. Проблеми з логістикою, які українські військові щодня долають на фронті, змушують ЄС усвідомити власну вразливість. Якщо Росія спробує атакувати східний фланг НАТО, швидкість перекидання військ стане вирішальним чинником. Заплановані інвестиції — це не лише про нові мости, а про зміну парадигми оборони: від реактивної до превентивної. Для України це сигнал, що Захід серйозно готується до тривалого протистояння і визнає необхідність стратегічної мобільності — у тому числі для підтримки Києва в разі нового етапу ескалації.