У п’ятницю, 25 липня, Єврокомісія оголосила, що призупиняє виділення 1,5 мільярда євро із загального пакета в 4,5 мільярда, який був передбачений на підтримку реформ і відновлення України. Ці кошти не призначені для військових витрат і можуть бути розморожені в разі досягнення Україною відповідних критеріїв доброго врядування.

Причиною рішення стала невідповідність трьом із 16 запланованих реформ, зокрема — невиконання зобов’язань щодо спеціалізованого антикорупційного суду, куди досі не було призначено ключових посадовців.

Закон, що спровокував протести

На початку тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який позбавив незалежності два головні антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП). Це викликало масові протести в Києві, а також різку реакцію з боку союзників, зокрема прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера.

Під тиском громадськості Зеленський подав до парламенту новий законопроєкт, який мав відновити незалежність НАБУ і САП, але це вже не вплинуло на рішення ЄС.

Хто стоїть у центрі конфлікту

Ці два органи розслідували справу проти Олексія Чернишова, колишнього віцепрем’єра в уряді Зеленського. 23 червня 2025 року його звинуватили в корупції — зокрема, в отриманні відкатів у рамках операцій із нерухомістю. Чернишов назвав обвинувачення «безпідставною наклепницькою кампанією».

Цю справу вів детектив Олександр Цивінський, якого незалежна комісія цього року обрала очільником Бюро економічної безпеки. Однак уряд Зеленського відмовився його призначати, залишивши посаду вакантною. Заповнення цієї посади до четверга є умовою подальшого фінансування з боку МВФ, який затвердив для України програму вартістю $15,6 млрд на 2023—2027 роки.

Криза довіри

Експерт з антикорупційної політики Джеймс Вассерштром зазначив у коментарі NYT:

«Блиск безумовно сходить [з воєнного лідерства Зеленського]». Він додав: «У донорській спільноті зростає роздратування щодо Зеленського».

ЄС ухвалив рішення про скорочення допомоги попри спробу Зеленського виправити ситуацію — це свідчить про готовність партнерів відверто критикувати Київ навіть у розпал війни. Важливо, що Зеленський розраховував на європейську допомогу, щоб заповнити прогалини, залишені відмовою адміністрації Трампа фінансувати військові зусилля України.

Централізація влади під питанням

Під сумнів ставиться також централізація влади під час воєнного стану: уряд Зеленського усунув обраних мерів у кількох регіонах, натомість призначив військових адміністраторів. Деякі союзники вважають це вимушеним заходом, але інші — спробою посилити контроль за допомогою політичного тиску.

Фінансові наслідки

Фонд Ukraine Facility, створений у 2024 році, передбачає до 50 мільярдів євро допомоги на три роки для відновлення країни та підготовки до вступу в ЄС. Виплати залежать від виконання конкретних індикаторів, зокрема:

• функціонування незалежних антикорупційних структур
• призначення суддів до антикорупційного суду
• прозорість у призначеннях на ключові фінансові посади

Прес-секретар Єврокомісії Ґійом Мерсьє наголосив, що червнева заявка України на черговий транш була відхилена через невиконання трьох із 16 вимог.

Чому це важливо знати

Європейський Союз уперше з початку повномасштабної війни публічно скоротив фінансову підтримку України через внутрішньополітичні дії уряду Зеленського. Це свідчить про зміну тону у відносинах між Києвом і Брюсселем.

Для України це сигнал: війна не є виправданням для згортання демократичних механізмів і боротьби з корупцією. Збереження незалежних антикорупційних органів — ключ до довіри партнерів, подальшого фінансування й перспективи членства в ЄС.

Також це відкриває вікно можливостей для українського громадянського суспільства: реформа не може бути згорнута в обмін на політичну лояльність. Позиція ЄС може посилити тиск на Банкову з боку активістів і міжнародних інституцій.