Унаслідок бойових дій, що тривають із застосуванням авіації, артилерії та бронетехніки, загинули щонайменше 15 осіб, понад 138 тисяч — евакуйовано.

На тлі різкого загострення конфлікту між Таїландом і Камбоджею, що спалахнув знову цього тижня, Китай поклав провину на «західних колонізаторів» за історичні корені суперечки. Як заявив міністр закордонних справ Китаю Ван Ї, Пекін готовий «відіграти конструктивну роль» у врегулюванні ситуації, однак джерело проблеми, на його думку, — це «тривалі наслідки, залишені західними колонізаторами в минулому».

«Корінна причина цієї проблеми полягає в тривалих наслідках, залишених західними колонізаторами в минулому, і тепер її потрібно спокійно усвідомити та належно вирішити», — сказав Ван Ї.

Примітно, що Китай, який сам має територіальні суперечки практично з усіма сусідами, раптом заговорив про «колоніальну спадщину».

Спадок колоніалізму: карти проти договорів

Сутички між військовими двох країн спалахнули в четвер і вже охопили щонайменше 12 ділянок уздовж понад 800-кілометрового кордону. Як повідомляють жителі прикордонних провінцій, постійно чути артилерійські вибухи, тоді як тайська армія заявила про активні бойові дії з використанням реактивних систем залпового вогню БМ-21 з боку Камбоджі. У відповідь Таїланд відкрив «відповідний підтримуючий вогонь».

Тимчасовий прем’єр-міністр Таїланду Пхумтхам Вечаячай попередив, що ситуація може перерости в повномасштабну війну:

«Ми намагалися йти на компроміс, оскільки ми сусіди, але тепер дали вказівку тайським військовим діяти негайно в разі невідкладної ситуації. Якщо ситуація загостриться, вона може перерости у війну — хоча наразі вона обмежується сутичками».

За офіційними даними Таїланду, загинули 14 осіб, серед них військовий і восьмирічна дитина. Ще 46 поранено, а понад 138 тисяч евакуйовано з чотирьох провінцій. Камбоджа офіційно не розкрила кількість втрат, але чиновник у провінції Оддар-Меанчей повідомив агентству AP, що один цивільний загинув після того, як тайська ракета влучила в буддійську пагоду, і що щонайменше четверо інших отримали поранення. Близько 1500 сімей також були евакуйовані.

Територіальна суперечка між двома державами триває вже понад століття. Вона пов’язана з угодою 1907 року, коли французька колонія Камбоджа уклала договір із Таїландом (тоді Сіамом), який визначав 800-кілометровий кордон між державами. Проблема в тому, що карта відрізнялася від тексту договору, особливо щодо територій із кількома стародавніми храмами, важливими для обох країн.

Міжнародний суд ООН двічі ухвалював рішення на користь Камбоджі, однак Таїланд відхилив його юрисдикцію, і сутички неодноразово спалахували в спірних регіонах. Проте нинішнє загострення — найкривавіше за понад десять років.

Реакція світу та дипломатичне напруження

У п’ятницю ООН оголосила про скликання екстреного засідання Ради Безпеки на прохання Камбоджі. До закликів про негайне припинення вогню долучилися США, Велика Британія, Франція, Китай та ООН.

Прем’єр-міністр Малайзії Анвар Ібрагім, який наразі головує в Асоціації країн Південно-Східної Азії (ASEAN), заявив, що контактував із лідерами обох країн під час телефонних розмов у четвер, закликаючи до припинення вогню та діалогу:

«Я вітаю позитивні сигнали та готовність, продемонстровані як Бангкоком, так і Пномпенем, розглянути цей шлях вперед», — написав він у соцмережах.

Проте реальність на місцях свідчить про ескалацію. Тайська армія заявила, що бойові дії відновилися близько 4-ї години ранку за місцевим часом (22:00 за британським літнім часом, четвер), коли її війська відповіли «відповідним підтримуючим вогнем» на камбоджійські обстріли з використанням важкого озброєння та реактивних систем БМ-21.

Напруження зростає й на тлі взаємного вигнання дипломатів — обидві країни погіршили дипломатичні відносини, вислали своїх послів і відкликали співробітників посольств. Кожна країна звинувачує іншу в розв’язанні бойових дій.

Війна кланів: як особисті образи підживлюють конфлікт

Суперечка загострилася на тлі зростання націоналістичних настроїв, які піднімаються в обох країнах з травня, коли камбоджійські солдати загинули в сутичці на 800-кілометровому кордоні — першому з серії тригерів, що призвели до цього моменту.

Відтоді тайські солдати постраждали від наземних мін, тоді як обидві країни погіршили дипломатичні відносини.

Значну роль у загостренні відіграв витік аудіозапису розмови між Хун Сеном, впливовим батьком камбоджійського прем’єра, і тайською прем’єр-міністром Паетонгтарн Чинават. У записі вона критикує власних військових і начебто догоджає камбоджійцю. Ці коментарі призвели до її відсторонення, а також до швидкого розриву відносин між Хун Сеном і батьком Паетонгтарн, Таксіном Чинаватом. Двоє чоловіків, які колись називали один одного «хрещеними братами», тепер кидають образи один в одного в соціальних мережах.

У четвер увечері Таксін написав у X, що хоча країни запропонували посередництво, він хоче почекати, щоб тайська армія могла «провчити Хун Сена». Він назвав свого колишнього друга «хитрим».

Хун Сен відповів у дописі у Facebook, критикуючи «войовничий тон» Таксіна, припускаючи, що це демонструє «військову агресію Таїланду проти Камбоджі».

138 тисяч біженців: ціна амбіцій

У Бангкоку, хоча життя триває як зазвичай, відчувається занепокоєння щодо ситуації за 400 кілометрів на північний схід. Хоча більшість жителів, з якими розмовляв The Telegraph, сказали, що не хочуть більше бойових дій, багато хто також звинувачував Пномпень — повторюючи заяви уряду про те, що Таїланд захищається.

«З Камбоджею завжди проблеми — їм тільки б воювати»,

— сказав Денг, вуличний продавець фруктів.

«Люди загинули. Тепер я гірше ставлюся до Камбоджі».

Тіта Санглі, науковий співробітник аналітичного центру ISEAS–Yusof Ishak Institute у Бангкоку, сказала:

«Багато тайців вважають, що реакція уряду була занадто повільною та занадто м’якою порівняно зі швидким і жорстким підходом Камбоджі».

Аналітики кажуть, що подібні настрої чинять тиск на уряди та можуть ускладнити вихід із ситуації — особливо на тлі словесної війни між двома політичними династіями.

Але поки триває гра у звинувачення, люди в прикордонних регіонах, які втекли зі своїх домівок, розповіли журналістам, що просто хочуть миру.

«[Я хочу миру], щоб повернутися додому і працювати на своїй землі», — сказав 74-річний Венг Чін агентству AP з камбоджійської провінції Оддар-Меанчей.

Чому це важливо знати

Цей конфлікт відбувається на тлі зростаючої ролі Китаю в регіоні й дедалі гучнішої антиколоніальної риторики, яка використовується як інструмент геополітичного впливу. Для України важливо уважно стежити за цим загостренням — і як за прикладом гібридної дипломатії, і як за можливою прелюдією до втручання третіх країн у регіональні конфлікти під приводом «історичної справедливості».

Дестабілізація в Південно-Східній Азії може призвести до зміни пріоритетів світових гравців, які зараз підтримують Україну, і перефокусування уваги. Крім того, активізація Китаю як «миротворця» в регіоні може створити прецедент для його втручання в інші конфлікти під гаслами «історичної справедливості».

Також це ще один приклад того, як неврегульовані історичні територіальні спори можуть перерости в повноцінні війни — і наскільки важлива роль міжнародних судових інстанцій, які не завжди визнаються всіма сторонами.