Четвертий рік повномасштабної війни спричинив масові переміщення населення, зростання ризиків торгівлі людьми та попиту на синтетичні наркотики, змусивши злочинні угруповання адаптувати свої бізнес-моделі до нових реалій.

Звіт, представлений 18 липня в Києві, базується на дослідженні під керівництвом доктора Тараса Федірка зі Школи соціальних і політичних наук Університету Глазго. Як головний дослідник проєкту, він розробив методологію дослідження, сформував команду дослідників і журналістів-розслідувачів та координував усю роботу. Це дослідження продовжує його аналіз економічного та політичного впливу війни.

«Занепокоєння щодо поширення української організованої злочинності на решту Європи домінують в порядку денному міжнародних політиків. Ці побоювання обґрунтовані, але саме українці, а не їхні європейські сусіди, найбільше страждають від організованої злочинності. Війна зруйнувала нелегальні потоки та тіньові ринки в Україні», — зазначив доктор Федірко.

«Наше дослідження показує, що злочинні угруповання, готові експлуатувати воєнні зміни на нелегальних ринках, найкраще адаптувалися до трансформованого кримінального ландшафту. Це включає виробництво синтетичних наркотиків, контрабанду ухилянтів від мобілізації за кордон та кібершахрайство, яке використовує масову залежність українців від онлайн-платежів в умовах переміщення та воєнного краудфандингу».

Ключові вектори трансформації злочинності

1. Синтетичні наркотики та внутрішній попит

З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році трафік кокаїну та героїну через Україну різко скоротився — частково через закриття всіх аеропортів і морських портів та чотирикратне зростання цін на героїн. Водночас, як і в інших частинах Східної Європи, виробництво та торгівля синтетичними наркотиками зросли. Більшість метадону, виробленого в Україні, не вивозиться за кордон через зростання внутрішнього попиту, зокрема на фронті, та закриття кордонів для більшості чоловіків-українців. Великі структуровані злочинні угруповання, такі як «Хімпром», домінують на ринку синтетичних наркотиків і розширили свою діяльність на кібершахрайство.

2. Кібершахрайство та телефонні схеми

Кількість випадків шахрайства та онлайн-злочинів у 2023 році зросла втричі порівняно з 2022 роком. За оцінками, в країні діє близько 1500 кол-центрів. Більшість жертв — українці, включно з внутрішньо переміщеними особами, хоча іноді мішенню стають люди з інших частин Європи. «Хімпром» також, схоже, розширив свою діяльність у процвітаючій «індустрії» телефонного шахрайства та кіберзлочинності.

3. Незаконний виїзд і ухилення від мобілізації

Посилене патрулювання українського кордону та майже повне закриття східних і північно-східних кордонів обмежили контрабанду мігрантів через Україну. Натомість контрабандисти переключилися на сприяння ухиленню від мобілізації українських чоловіків.

4. Торгівля людьми й експлуатація ВПО

Близько 14 мільйонів людей, або 35% населення, були змушені покинути свої домівки в Україні. Переміщення може підвищити вразливість людей до торгівлі людьми. В Україні деякі злочинні угруповання експлуатували ці групи населення, щоб скористатися соціальними виплатами, призначеними для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та біженців. Деяких переміщених осіб заманюють у притулки або житло під виглядом надавачів гуманітарної допомоги, де їх потім піддають примусовій праці.

5. Розповсюдження зброї всередині країни

Війна збільшила доступність зброї з лютого 2022 року, що призвело до зростання вилучень зброї та насильства серед цивільного населення, зокрема домашнього та інтимного партнерського насильства. Хоча немає доказів масштабної торгівлі зброєю за межами України, звіт наголошує на важливості моніторингу, враховуючи величезну кількість доступної зброї та історичну присутність злочинців, які спеціалізуються на торгівлі зброєю.

6. Економічна злочинність і контрабанда

Митне шахрайство та контрабанда тютюну можуть коштувати Україні сотні мільйонів доларів, оскільки контрабандисти уникають або фальсифікують митні декларації.

Рекомендації UNODC

Звіт містить кілька рекомендацій для протидії та пом’якшення цих злочинів:

• створення централізованої системи моніторингу та аналітичної звітності для запобігання діяльності організованої злочинності;
• зміцнення системи прикордонного контролю, здатної запобігати та перехоплювати наркотрафік у конфліктних і постконфліктних сценаріях;
• покращення моніторингу відведення та торгівлі прекурсорами;
• розвиток державно-приватних партнерств із телекомунікаційним і банківським секторами для запобігання кібершахрайству;
• посилення захисту вразливих груп від трудової та сексуальної експлуатації.

«Війна не лише завдала невимовних страждань українському народу, а й спричинила помітну еволюцію організованої злочинності — що може мати глибокі наслідки для шляху країни до відновлення та реконструкції», — заявила Анжела Ме, керівниця відділу досліджень та аналізу UNODC.

Чому це важливо

Трансформація злочинного ландшафту в Україні безпосередньо пов’язана з умовами війни — масовими переміщеннями населення, економічною дестабілізацією, розширенням доступу до зброї та цифрових технологій. Це не лише внутрішня загроза, а й виклик для національної безпеки, стійкості державних інституцій і майбутньої відбудови країни.

Для українського суспільства критично важливо розуміти, як війна змінює правила гри для злочинного світу і чому стратегічна протидія цим процесам має стати невід’ємною частиною політики безпеки, міжнародного співробітництва та соціального захисту.