За словами авторок, це не просто регіональна криза, а ознака глобального зламу — переходу до постжурналістської епохи, в якій правда втрачає значення.

Протягом 2025 року Балкани втратили низку ключових медіа, які відігравали роль запобіжників проти авторитаризму з 1990-х років. Зі зникненням таких джерел прозорості, як Al Jazeera Balkans, Voice of America (VOA) та Radio Free Europe/Radio Liberty (RFE/RL), ризики репресій зростають не тільки в Сербії, але й по всьому регіону — від Боснії до Північної Македонії.

Політичне згортання підтримки: Трамп блокує фінансування

Вирішальним фактором стало рішення президента США Дональда Трампа, який одразу після інавгурації заморозив зовнішнє фінансування Держдепартаменту і повністю ліквідував USAID з 1 липня 2025 року. У березні він також підписав указ, що фактично паралізував діяльність U.S. Agency for Global Media, головного донора VOA та RFE/RL.

Ці кроки вразили тисячі незалежних редакцій, які залежали від американських фондів. У редакціях почалися масові скорочення, відпустки за власний рахунок та закриття офісів. Навіть найвідоміші журналісти, які десятиліттями документували авторитарні режими у Європі, втратили свої посади.

Репресії в Сербії та початок нової хвилі тиску

У Сербії ефект від цього відчули негайно. Паралельно з обвалом медіапідтримки розгорнулася безпрецедентна хвиля репресій. У лютому 2025 року поліція, посилаючись на заяви чиновників Трампа щодо «неправомірного використання» коштів USAID, провела обшуки в офісах чотирьох організацій.

Ці дії стали прологом до жорстокого придушення студентських протестів, які тривали з листопада 2024 року через корупційний скандал. Одночасно з цим відбулися медіаатаки на Balkan Investigative Reporting Network (BIRN) та інших незалежних експертів.

«Платформа для правди» зникає

За авторками, традиційні ЗМІ на кшталт Al Jazeera Balkans відігравали роль своєрідного «захисту» для громадян, які могли озвучувати зловживання владою та вимагати підзвітності. У медіаринках, що захоплені державою, це була життєво важлива лінія оборони.

Їхнє зникнення — це не просто кінець мовлення, а втрата архітектури довіри, яка формувалася десятиліттями. Формально ЗМІ ще існують, але вони будуть позбавлені впливу, доступу до аудиторії та сенсу, кажуть Карппі та Вальчева.

Постжурналістська ера: багато інформації, жодної ваги

У новій реальності, яку описують авторки, ми зіткнемося з такими явищами:

• Інформації буде надмірно багато, але вона не матиме ваги.
• Правда буде технічно доступною, але структурно знеціненою.
• Медіаінфраструктура залишиться, але буде випорожненою дезінформацією, недовірою та втомою донорів.

Це не просто згортання свободи слова, а перехід до нового світового порядку, в якому автократи мають перевагу й виграють інформаційну війну без бою.

Спадок 1990-х більше не працює

У 1990-х Захід інвестував мільйони у розвиток вільної преси на Балканах. Це мало стати щепленням проти авторитарного рецидиву. Al Jazeera Balkans, VOA та RFE/RL були символами цієї стратегії.

Тепер, у 2025-му, цей проєкт, здається, завершився провалом. Коли припиниться мовлення Al Jazeera Balkans, закінчиться й ціла епоха — період, коли журналістика мала значення, вплив і підтримку.

Чому це важливо знати

Українські медіа та суспільство мають винести з цього сигнал тривоги. Згортання незалежної журналістики в Європі — це пряма загроза для демократії, яка особливо небезпечна в умовах війни та дезінформаційної агресії Росії.

Україна, як і Балкани, тримається на крихкій конструкції громадянського суспільства та підтримки міжнародних партнерів. Якщо зникне прозоре, достовірне й незалежне висвітлення подій, місце правди займе страх, пропаганда і зневіра.

Сьогодні ми повинні не лише зберегти медіа, а переосмислити журналістику як суспільне благо, яке потребує нової інфраструктури, фінансування та політичної волі. Інакше Україна ризикує опинитися в постжурналістській реальності — так само, як і Балкани.