У своєму позові Василенко вимагав визнати наказ про звільнення недійсним, поновити його на роботі та стягнути середню зарплату за час вимушеного прогулу. Він стверджував, що звільнення є незаконним, оскільки на момент підписання наказу перебував на лікарняному після гіпертонічного кризу.

Університет, у свою чергу, пояснив, що звільнення Василенка було зумовлено порушенням Етичного кодексу та принципів недискримінації. Його заяви, зокрема про «тисячі голодних українських жінок», яких можуть зацікавити іноземні миротворці, «відступають від основоположних моральних цінностей українського суспільства».

У відповідь на зауваження про лікарняний, КНУ змінив дату наказу на 31 грудня 2024 року — вже після виходу Василенка з тимчасової непрацездатності. Суд визнав це виправлення правомірним і відхилив позов. Проте Василенко подав апеляцію, дата її розгляду поки невідома.

Що передувало

Скандал навколо Василенка вибухнув у грудні 2024 року після інтерв’ю YouTube-каналу Олександра Шелеста, у якому він заявив, що іноземні миротворці зможуть «покращити демографію України», вступаючи у стосунки з українськими жінками. Його слова про «чоловіків з грошима, голодних до жінок» та «тисячі голодних українських жінок» викликали хвилю обурення серед студентів і медіаспільноти.

Студпарламент Інституту журналістики відмовився від співпраці з адміністрацією до звільнення викладача, а ректор КНУ Володимир Бугров пообіцяв «дії згідно із законом». Реакція на висловлювання також надійшла від Центру протидії дезінформації при РНБО — заяву Василенка там назвали «відвертим сюром», а канал, на якому вона пролунала, — співзвучним російській пропаганді.

У 2020–2022 роках Василенка неодноразово критикували за появи в ефірах проросійських телеканалів ZIK, NewsOne, «112 Україна» та «НАШ». У 2020 році студенти зафіксували на відео, як він радив їм звернутися до ОПЗЖ. У 2024-му — зверталися до омбудсмена зі скаргами на його сексистські висловлювання.

Попри це, сам Василенко вважає, що став жертвою «комплексної атаки», яка спрямована не лише проти нього, а й проти газети «Солдат», яку він видає, зокрема для військових на передовій. У коментарі hromadske він наполягав, що його слова були перекручені та вирвані з контексту, а сексуальні контакти миротворців із місцевими жительками — це «історичне явище», про яке він говорив з наукової позиції.

Чому це важливо знати

Судовий розгляд справи Василенка має значення не лише як інцидент, а як маркер — де проходить межа академічної відповідальності та етики в українських університетах. Йдеться не лише про неприпустимість сексизму в освіті, а й про запобігання проникненню проросійських і шовіністичних наративів у публічний простір під виглядом «аналітики» чи «експертної думки». Реакція студентів, адміністрації КНУ та рішення суду сигналізують, що суспільство готове до чіткої позиції щодо моральної недопустимості подібних заяв.