Про це пише The Hill, аналізуючи політичну тактику чинного президента та поведінку його соратників у скандалі, який загрожує розколом усередині Республіканської партії.

Зміна риторики: три версії одного скандалу

На тлі очікувань щодо публікації секретних файлів про Джеффрі Епштейна, які, за словами Трампа, мали викривати високопоставлених політиків і бізнесменів, адміністрація несподівано пішла на задній хід. Спершу ініціативу просували генеральний прокурор Пем Бонді та директор ФБР Кеш Пател, які публічно натякали на «величезний компромат», пов’язаний із сексуальною експлуатацією неповнолітніх у колах еліти.

Утім, у суботу, 15 липня, Трамп заявив інше:

«Навіщо ми даємо розголос файлам, написаним Обамою, продажною Гілларі, Комі, Бреннаном і лузерами та злочинцями з адміністрації Байдена? Вони створили файли Епштейна, так само як створили ФЕЙКОВЕ досьє Гілларі Клінтон/Крістофера Стіла, яке використали проти мене», — написав президент.

Фактично він проголосив нову версію: справжній скандал — це не злочини, пов’язані з Епштейном, а фальсифікація самих документів. Це третій варіант трактування справи, яку прихильники MAGA намагалися використовувати як політичну зброю проти опонентів.

Два попередні наративи: змова або політичний розрахунок

Аналітик The Hill Кріс Стірволт виділяє дві альтернативні інтерпретації, які існували до суботи:

Цинічна політика: Пател, Бонді та інші діяли в дусі Трампа — не для встановлення істини, а щоб атакувати демократів, перебільшуючи або вигадуючи факти. Вони недооцінили очікування прихильників і не розробили план відступу.

Справжній викривальний намір: команда справді вірила в наявність злочинного сліду, але тепер змушена брати участь у прикритті — можливо, щоб захистити самого Трампа або елементи апарату, які він вважає «глибинною державою».

Обидві версії виглядають вірогідно в контексті політичного стилю Трампа, який часто запускає сумнівні теорії, а потім уникає відповідальності. Серед прикладів — його твердження про причетність батька сенатора Теда Круза до вбивства президента Джона Кеннеді або брехня про місце народження Барака Обами.

Як зазначив сам Трамп щодо звинувачень проти Круза:

«Звісно, я в це не вірю. Я б не повірив, але я сказав “нехай люди це прочитають”».

Трамп і Епштейн: складні стосунки

Трамп протягом років дистанціювався від Джеффрі Епштейна, з яким мав товариські стосунки у 1990-х роках. У 2016-му він заявив, що виключив Епштейна з клубу Mar-a-Lago після звинувачень у сексуальних злочинах і розірвав усі зв’язки.

Але ця тема неодноразово поверталася. У 2019-му Епштейна затримали за сприяння прокуратури Трампа, але розслідування дісталося і до міністра праці Олександра Акости, який колись уклав із ним поблажливу угоду в Маямі. Акосту довелося звільнити.

Найгучніший скандал — смерть Епштейна у федеральній в’язниці в Нью-Йорку — стався саме за адміністрації Трампа. Згодом, коли судили Ґіслейн Максвелл, партнерку Епштейна, Трамп уникнув конкретики:

«Я не знаю. Я не дуже слідкував за цим. Просто бажаю їй усього найкращого, відверто кажучи. Я зустрічав її багато разів протягом років, особливо коли жив у Палм-Біч, і вони, здається, теж жили в Палм-Біч. Але я бажаю їй добра, що б там не було», — сказав він у 2020 році.

Третій варіант: «фальшивка демократів»

Теперішній поворот — заявити, що самі файли створені політичними опонентами — дозволяє Трампу уникнути двох незручних сценаріїв: і викриття друзів, і підозр у приховуванні. Він намагається перетворити «справу Епштейна» на ще одну частину великої теорії змови проти себе.

У інтерв’ю 2024 року Трамп висловлював сумніви щодо оприлюднення файлів Епштейна:

«Ви не хочете вплинути на життя людей, якщо там фальшиві речі, тому що в усьому цьому світі багато фальшивок».

Тепер він пішов далі, оголосивши документи «творінням радикальних лівих».

Така тактика відповідає тому, що Стірволт називає «розширенням спіралі» — коли Трамп, загнаний у глухий кут, замість визнання поразки різко підвищує ставки. Водночас це сигнал прихильникам: кожен, хто вимагає оприлюднення файлів, автоматично стає союзником «ворогів Америки».

Ризики для команди Трампа

Такий маневр ставить під загрозу довіру до людей, які ще вчора обіцяли розкрити правду. Пем Бонді, судячи з усього, готова публічно відступити. А от Кеш Пател і особливо його заступник Ден Бонджіно — значно жорсткіші гравці.

Якщо вони не брехали раніше, змусити їх робити це зараз — складне завдання. Їхня репутація серед руху, який їх підтримував, буде зруйнована, якщо адміністрація дотримуватиметься нинішньої лінії.

У цьому сенсі ми маємо перший скандал Трампа, який насправді стосується пост-трампівської Республіканської партії.

Чому це важливо знати

Скандал із «файлами Епштейна» і реакція Трампа демонструють, як змінюється інформаційна тактика політичних еліт у США. Для України, яка потребує прозорості, довіри до союзників і чіткості позицій, ці зміни мають критичне значення. Якщо адміністрація Трампа використовує резонансні справи як інструмент політичної маніпуляції, це ставить під сумнів її здатність діяти як надійний міжнародний партнер.

Більше того, розкол у таборі MAGA показує, що навіть серед союзників Трампа немає єдності щодо етичних меж. Це може вплинути на політику США щодо міжнародної юстиції, боротьби з торгівлею людьми та інформаційної безпеки.