Французький інтелектуал Бернар-Анрі Леві презентує вже четвертий фільм про російсько-українську війну — Notre guerre («Наша війна»). Попередні три стрічки він створював, починаючи з 2014 року. Новий фільм — це візуальний щоденник з передових позицій Донбасу, від Покровська до Сум.

«Я показую те, що бачу. Розповідаю те, що бачу. Тож це не “повідомлення”, а свідчення», — пояснює Леві.

Про незламність українців

Філософа найбільше вразив бойовий дух українських воїнів:

«Я чую скрізь, що вони втомлені, деморалізовані. Але все навпаки. А Зеленський — справжній герой фільму — постійно дивує мене своєю розсудливістю, стійкістю та витривалістю».

Леві переконаний: Україна, яка має одну з найкращих армій світу, переможе в цій війні.

Себе він бачить не учасником, а свідком:

«Свідком на передовій — щоразу, коли це можливо».

Жодних компромісів щодо територій

На питання про можливі територіальні поступки Леві відповідає категорично:

«Чому українці мають відмовлятися від Криму? Там говорять російською лише через масові депортації — спочатку за Катерини ІІ, потім за Сталіна, тепер за Путіна. Це колонізована територія».

Він цитує Фукідіда:

«Перемагають не мури й не кораблі, а люди, які ними керують». І додає про Керченський міст: «Моє відчуття підказує — українці його одного дня зруйнують».

Чому це «наша» війна?

«Українці захищають цінності, які є й нашими, але які ми почали забувати. Європейські цінності. Патріотичні цінності. Як у Малларме — вони “надати чистіший сенс словам племені”(donner un sens plus pur aux mots de la tribu)».

Леві наголошує на різниці між патріотизмом і націоналізмом, цитуючи Ромена Гарі:

«Патріотизм — це любов до своїх. Націоналізм — ненависть до інших».

Подяка Трампу і «близнюкові війни»

Леві визнає, що подякував Дональду Трампу в соцмережі X за підтримку Ізраїлю:

«Я подякував, бо я чесний — він зробив справді сміливий крок. Тепер мрію подякувати йому вдруге — коли він підтримає Україну».

Філософ переконаний: війни України та Ізраїлю — це «близнюкові війни», два фронти однієї битви:

«Дві вільні демократичні країни борються з одним ворогом. За ті самі цінності. За ту саму концепцію цивілізації та життя».

П’ять відроджених імперій

Леві описує «нову тоталітарну вісь», про яку писав у книзі «Імперія і п’ять королів»:

• Китай
• Неоосманська Туреччина
• Держави радикального ісламізму
• Росія
• Іран

«П’ять колишніх імперій, які вважалися мертвими, але які використовують відступ Заходу для свого відродження».

Це не війна з Глобальним Півднем

Леві категорично заперечує тезу про протистояння Заходу та Глобального Півдня:

«Це абсурд. На щастя, у цьому “Півдні” є країни-союзники Заходу: Південна Корея, Тайвань, Японія, деякі латиноамериканські держави. Розлом не географічний, а політичний — між тими, хто вірить у свободу, і тими, хто ні».

Чи виграє Путін від близькосхідної війни?

«Ні, бо вона скоро закінчиться. А поразка Ірану означатиме ослаблення одного з ключових союзників Путіна».

Водночас Леві визнає проблему зміщення уваги:

«Люди схильні забувати про Україну. А деякі крайні ліві та праві відверто бажають перемоги Росії».

Його фільм покликаний змінити це — показати силу українців і поставити питання:

«США та Ізраїль щойно продемонстрували силу в Ірані. Чому Захід не може зробити те саме тут? Невже Росії треба боятися більше, ніж Ірану?»

Уроки Афганістану, Іраку, Лівії

На закиди про катастрофічні наслідки західних інтервенцій Леві відповідає диференційовано:

• Афганістан: «Хаос стався лише через наш абсурдний відхід. Я був там — жінки ходили без паранджі, школи були відкриті, громадянське суспільство розквітало. Двадцятирічна війна спрацювала»
• Ірак: «Помилка, бо там не було народного руху чи громадянського суспільства, готового боротися за демократію»
• Лівія: «Останнє слово ще не сказано»

Україна — це не Західний берег

Леві проти ізраїльських поселень на окупованих територіях, але не вважає ситуації тотожними:

«Щоденні бомбардування України, знищення цивільних об’єктів, масакри населення — це не можна порівнювати з поселенською політикою Ізраїлю. Путін «анексує» цілі області. Ізраїль, наскільки відомо, не анексував Західний берег».

Голос Франції

На думку Леві, коли Франція займає чітку позицію — як у випадку з Україною — її голос звучить потужно:

«У фільмі я зняв зустріч Макрона із Зеленським. Це голос вільного світу, голос гідності та честі, який протистоїть нерішучим, байдужим і боягузливим».

Чому це важливо знати

Інтерв’ю Леві розкриває глибший вимір війни — це не просто геополітичне протистояння, а цивілізаційний вибір між свободою та тиранією. Його концепція «осі тоталітаризму» пояснює взаємозв’язок між різними диктатурами: поразка однієї послаблює інших.

Порівняння боротьби України з битвою Ізраїлю створює ширший контекст — це глобальна війна за принципи, на яких побудована західна цивілізація. Для України критично важливо, щоб світ не забував головне: демократії можуть перемагати, якщо не боятимуться діяти рішуче.