Колишня конгресвумен-демократка та екскандидатка в президенти США Талсі Ґаббард, яка нині очолює американську розвідувальну спільноту як директорка національної розвідки (DNI), стрімко втрачає вплив в адміністрації Дональда Трампа.

Як повідомляє The Atlantic, попри її політичну лояльність до президента та антивоєнну риторику, Ґаббард опинилася під вогнем критики Білого дому через розвідувальні оцінки щодо Ірану, які суперечать офіційній позиції адміністрації.

Обійнявши посаду DNI, Ґаббард проголосила амбітну мету — «очистити» американські спецслужби від зловживань і запобігти маніпулюванню розвідданими, які можуть стати приводом для нових воєн. Однак уже через шість місяців на посаді вона виявилася безсилою вплинути на рішення адміністрації завдати ударів по ядерних об’єктах Ірану. Трамп відкрито знехтував її оцінками, заявивши журналістам спочатку:

«Мені байдуже, що вона сказала», а згодом додавши ще категоричніше: «Вона помиляється».

Розрив між розвідкою і політикою

У березні, даючи свідчення у Конгресі, Ґаббард заявила, що американська розвідка й далі дає оцінку, що Іран «не створює ядерну зброю», попри те, що країна накопичила безпрецедентні для неядерної держави запаси збагаченого урану. Ця позиція розлютила президента, який прагне продемонструвати «успішність» своєї жорсткої політики щодо Тегерану.

Після американських ударів по Ірану Ґаббард спробувала виправити ситуацію, заявивши в соцмережах, що ядерні об’єкти Ірану були «знищені», а його програма відкинута на роки назад. Однак ця заява суперечила попереднім оцінкам Агентства оборонної розвідки (DIA), яке з низьким рівнем впевненості стверджувало, що удари відкинули іранську програму лише на кілька місяців. Хоча ЦРУ згодом заявило про «серйозні пошкодження» програми, розбіжності в оцінках підірвали довіру до Ґаббард всередині розвідувальної спільноти. Багато хто вважає, що вона «змінила позицію, щоб догодити президенту».

Політизація розвідки замість її очищення

Діяльність Управління директора національної розвідки під керівництвом Ґаббард дедалі більше нагадує ту саму політизацію, з якою вона обіцяла боротися. Найрезонанснішим став випадок із двома досвідченими аналітиками Національної розвідувальної ради (NIC), яких Ґаббард усунула після того, як її заступник Джо Кент спробував переписати оцінку щодо Венесуели. Первісний аналіз стверджував, що уряд Венесуели не керує діяльністю банди Tren de Aragua — висновок, який суперечив обґрунтуванню Трампа для депортації венесуельських іммігрантів. Кент написав, що оригінальна оцінка «може бути використана проти DNI або президента».

Звільнені аналітики досі перебувають у підвішеному стані: їм заборонено повертатися на попередні посади в ЦРУ, але вони змушені регулярно звітувати агентству про своє місцеперебування. Цей інцидент створив атмосферу «великої дезорієнтації та тривоги» серед співробітників розвідки, за словами колишнього високопосадовця.

Політизація проявляється і в кадровій політиці. Кандидатів на керівні посади в офісі Ґаббард питають про їхні політичні вподобання, відмовляючи тим, хто не голосував за Трампа — пряме порушення аполітичного принципу американської розвідки.

Внутрішні суперечності та ізоляція

Попри початкові сподівання знайти однодумців в адміністрації Трампа, Ґаббард опинилася в ізоляції. Білий дім навіть не запросив її на закриту нараду в Конгресі щодо Ірану. Один із союзників Трампа відверто заявив:

«Вона — не гравець. Коли я хочу вплинути на Трампа, я навіть не думаю про неї».

Намагаючись повернути прихильність президента, Ґаббард публічно хвалить його за «титанічні зусилля» зі встановлення перемир’я. Водночас вона продовжує просувати свою антиінтервенціоністську лінію — виступала за припинення допомоги Україні після драматичної зустрічі Трампа з Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті та закликала вивести американські війська з Сирії після повалення Башара Асада (якого вона особисто відвідала в 2017 році).

Особливо розгнівало Трампа відеозвернення Ґаббард із Хіросіми (мета візиту досі не розкрита), в якому вона застерегла, що світ стоїть «ближче до ядерного знищення, ніж будь-коли». Під час особистої зустрічі в Овальному кабінеті президент дорікнув їй за «депресивні заяви». Ґаббард відповіла лаконічно: «Так, сер».

Підтримка республіканців і критика демократів

Попри проблеми з президентом, Ґаббард зберігає підтримку ключових республіканців. Сенатор Том Коттон, голова Комітету з розвідки Сенату, публічно схвалив її роботу з «просування порядку денного президента Трампа, деполітизації розвідувального аналізу та ліквідації дублювання функцій». Віцепрезидент Дж. Д. Венс також підтримує Ґаббард, називаючи її «ветераном, патріотом, лояльним прихильником президента Трампа».

Натомість демократи налаштовані критично. Конгресмен Джим Гаймс із Коннектикуту іронізує:

«Якщо просто подивитися на її соцмережі — а це те, що бачить більшість Америки, — вона дуже дивно захищає Сполучені Штати від загрози адміністрації Байдена».

Чому це важливо знати

Криза довіри до американської розвідки та спроби її політизації мають безпосередні наслідки для глобальної безпеки, зокрема для України. Послаблення аналітичної незалежності розвідувальних служб і викривлення оцінок загроз можуть призвести до непередбачуваних рішень щодо підтримки союзників.

У випадку Ґаббард її антиінтервенціоністські погляди вже проявилися в закликах призупинити допомогу Україні. Якщо керівництво розвідки орієнтуватиметься на політичну лояльність замість об’єктивного аналізу, це створює додаткові ризики в умовах війни, де вирішальну роль відіграє саме оперативна й точна інформація про наміри та можливості противника.