Саміт НАТО у Гаазі 24 червня 2025 року мав стати історичним моментом для трансатлантичної безпеки. Замість цього він перетворився на політичне шоу Дональда Трампа та черговий холодний душ для України. Поки союзники домовлялися про безпрецедентне збільшення оборонних витрат, Київ залишився за дверима ключових переговорів.

Трамп святкує: 5% ВВП на оборону стають реальністю

Американський президент прибув до Гааги у піднесеному настрої. Ще в дорозі він опублікував скріншот повідомлення, яке нібито надіслав йому генсекретар НАТО Марк Рютте. У тексті йшлося про «рішучі дії» Трампа та успішне підписання угоди про 5-відсоткову мету оборонних витрат.

«Дональде, ти досяг того, чого не міг зробити жоден американський президент десятиліттями», — цитував Трамп повідомлення, автентичність якого НАТО пізніше підтвердило.

За новою домовленістю, члени Альянсу зобов’язуються до 2035 року витрачати 3,5% ВВП на «жорстку оборону» — танки, літаки, системи ППО — та ще 1,5% на ширшу безпеку, включно з кіберзахистом і військовою логістикою.

«Немислимо, щоб Росія з економікою у 25 разів меншою за нашу могла нас переозброїти, — зазначив Рютте в інтерв’ю Guardian. — Ми маємо виграти цю нову гонку озброєнь».

Україна: гість на вечері, але не за столом переговорів

Найболючішим для Києва стало те, що президент Володимир Зеленський був запрошений лише на урочисту вечерю в короля Нідерландів Віллема-Олександра, але не на робочу сесію лідерів НАТО наступного дня. Це рішення багато хто розцінив як сигнал про охолодження підтримки.

«Розчарування для України» — так охарактеризував ситуацію колишній речник НАТО Джеймі Ші. За його словами, більшість союзників хотіли б побачити «набагато сильнішу мову підтримки та чіткіший шлях до членства».

Сам Зеленський використав свій виступ для попередження: НАТО рухається надто повільно, а Росія може бути готова атакувати члена Альянсу вже через п’ять років. Він також закликав запровадити санкції проти компаній, що постачають компоненти для російських ракет — заклик, який прозвучав на тлі ракетного удару по Україні, що забрав 17 життів за кілька годин до його виступу.

Гроші на зброю чи на людей: дебати про пріоритети

Рішення про збільшення оборонних витрат викликало гостру критику економістів та екологів. За підрахунками New Economics Foundation, досягнення 5-відсоткової мети коштуватиме країнам ЄС додаткові 613 мільярдів євро щороку — суму, що значно перевищує дефіцит фінансування кліматичних і соціальних програм (375-526 мільярдів).

«Якщо надзвичайні суми можна мобілізувати на військо, то відмова фінансувати справедливий перехід до зеленої економіки — це політичний, а не економічний вибір», — заявив старший аналітик NEF Себастьян Манг.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагалася знайти баланс:

«Майбутнє Європи пишеться на українському фронті, але також і на ваших оборонних заводах. Європа щодо оборони нарешті прокинулася».

Між оптимізмом і тривогою: що далі?

Саміт продемонстрував парадоксальну ситуацію. З одного боку, НАТО показало безпрецедентну єдність у питанні збільшення витрат — те, чого Трамп домагався роками. Навіть прем’єр Британії Кір Стармер підтвердив готовність досягти 5% без підвищення податків.

З іншого боку, для України ці новини мають гіркий присмак. Пауза в американській військовій допомозі та символічне виключення з ключових засідань сигналізують про зміну вітрів у Вашингтоні.

«Ми не можемо очікувати швидкого повернення до спокійніших часів», — попередив кандидат на посаду канцлера Німеччини Фрідріх Мерц, закликаючи до жорсткіших санкцій проти Росії.

Чому це важливо знати

Саміт НАТО в Гаазі став водорозділом. Альянс готується до нової епохи — епохи масштабного переозброєння та підготовки до можливого конфлікту з Росією. Але місце України в цій новій архітектурі безпеки залишається невизначеним.

Для Києва це означає необхідність термінової адаптації дипломатичної стратегії.

По-перше, посилити роботу з європейськими столицями, які можуть частково компенсувати американське охолодження.

По-друге, не дозволити перетворенню теми війни на суто «європейську проблему», де США стають лише спостерігачем.

Вікно можливостей для України не закрилося, але звузилося. І час, наразі, працює не на користь українців. Поки союзники сперечаються про відсотки ВВП, Росія продовжує виробляти ракети та готувати нові удари. Саміт НАТО у Гаазі показав: Захід готується до довгого протистояння. Питання лише в тому, чи буде в цьому протистоянні місце для української перемоги.