B-2 Spirit атакували ядерні об’єкти Ірану — як пройшла операція Midnight Hammer

Масштабна операція під кодовою назвою MIDNIGHT HAMMER задіяла сім B-2, десятки допоміжних літаків та новітню версію керованої протибункерної авіаційної бомби GBU-57.

Перші сигнали операції

Радіоаматори помітили ознаки підготовки удару ще 21 червня: бомбардувальники запитували дозволи на дозаправку над Атлантикою через незашифрований цивільний радіозв’язок. Після цього літаки вимкнули транспондери й зникли з радарів, прямуючи в напрямку Ірану.

Ударна група стартувала з авіабази Whiteman у штаті Міссурі. Екіпажі подолали шлях до Близького Сходу й назад — це була виснажлива 30-годинна місія без посадки. О 2:00 за місцевим часом у ніч на неділю літаки скинули боєприпаси на ядерні об’єкти в Натанзі, Фордо та Ісфагані.

Президент Дональд Трамп підтвердив успіх операції у своїй соцмережі Truth Social:

«Ми завершили наш дуже успішний удар по трьох ядерних об’єктах в Ірані, включаючи Фордо, Натанз та Ісфаган».

«Пентагонський піца-індекс» спрацював знову

Журналісти звернули увагу на різке зростання попиту на доставку піци поблизу Пентагону з середини червня. Цей неформальний так званий Pentagon Pizza Index — перевірений індикатор цілодобової роботи в міністерстві оборони США. І цього разу він не підвів.

Паралельно розпочалося масштабне переміщення заправників KC-35 і KC-46 — спочатку до Європи, а потім на базу Дієго-Гарсія в Індійському океані. Ці літаки, створені на базі цивільних Boeing 767, перетворені на «літаючі АЗС» — їхня поява в регіоні завжди сигналізує про майбутні операції бомбардувальників.

У повітря також підняли літаки дальнього радіолокаційного спостереження E-3 Sentry (AWACS). Вони патрулювали повздовж північного кордону Ірану з турецької авіабази в Коньї, картографуючи наземні радари та попереджаючи про можливі винищувачі противника.

Чому саме B-2 Spirit

B-2 Spirit залишається одним із найсекретніших літаків США. Створений ще для Холодної війни, він став реліктом тієї епохи — з 1988 по 1997 рік виготовили лише 21 машину. Літак не вражає швидкістю — летить не набагато швидше за звичайний пасажирський лайнер. Його головна перевага — практична невидимість для радарів.

Форма «літаючого крила», композитні матеріали корпусу та спеціальне покриття, що поглинає радіохвилі, роблять B-2 майже непомітним навіть для сучасних цифрових радарів. Ізраїльські удари напередодні вже послабили іранську ППО, знищивши ключові радари — це мінімізувало ризик втрати дорогоцінних бомбардувальників.

Супербомба GBU-57 — зброя проти бункерів

Для знищення заглиблених ядерних об’єктів використали новітню бункеробійну бомбу GBU-57. Це справжній монстр вагою понад 13 тонн, з яких 2,5 тонни — особливий полімерний вибуховий заряд, що не детонує від удару об бетон.

Основну масу становить корпус зі спеціальної надміцної сталі Eglin.

Boeing та Northrop Grumman розробили цю зброю спеціально під можливості B-2 — кожен бомбардувальник несе до двох таких боєприпасів. Навіть новітні F-35 не здатні підняти такий вантаж.

За словами голови Об’єднаного комітету начальників штабів генерала Дена Кейна (Dan Caine), загалом скинули 14 бомб GBU-57. Шість із них вразили об’єкт у Фордо — ключову установку збагачення урану, заховану глибоко в горах.

Деталі безпрецедентного удару:

• 14 бомб GBU-57 (Massive Ordnance Penetrator)
• Вага: 13+ тонн кожна
• Довжина: 6,6 метрів
• Проникнення: до 61 метра в скелю та бетон
• Корпус із надміцної сталі

Чому це важливо

Удар по ядерних об’єктах Ірану став першим бойовим застосуванням B-2 проти підземної інфраструктури країни з розвиненою ППО. Операція продемонструвала здатність США проводити глобальні стратегічні удари та готовність використовувати найновіші системи озброєнь.

Для України цей приклад має кілька важливих уроків.

По-перше, він показує реальну боєздатність американських стратегічних сил та їхню готовність діяти рішуче.

По-друге, нове покоління високоточної зброї на кшталт GBU-57 змінює правила гри — жодний бункер більше не гарантує безпеки.

По-третє, скоординовані дії союзників (попередні ізраїльські удари по ППО) підкреслюють важливість коаліційної стратегії — досвід, який Україна має враховувати у власній обороні.