Про це повідомляє L’Express  із посиланням на зустріч президента РФ із представниками міжнародних інформаційних агентств, яка відбулася вчора, 18 червня, у Санкт-Петербурзі.

«Наші війська просуваються по всій лінії зіткнення. Щодня просування більш-менш значні, але вони відбуваються щодня», — сказав Путін під час цієї зустрічі.

Умови для зустрічі із Зеленським

Російський президент знову представив війну в Україні як частину ширшого конфлікту між Росією та НАТО, який, за його словами, становить «екзистенційну загрозу» для РФ. У контексті потенційних мирних переговорів він заявив про намір обговорити із президентом США Дональдом Трампом «архітектуру безпеки в Європі».

Наразі мирні переговори між воюючими сторонами заблоковані. Обидві сторони дотримуються позицій, які залишаються далекими одна від одної. Росія відкинула вимогу України про безумовне припинення вогню, а Київ назвав російські умови «ультиматумами».

Президент України Володимир Зеленський закликав Путіна зустрітися особисто для пошуку виходу з конфлікту. Раніше російський лідер відхиляв цю пропозицію, однак учора вперше припустив таку можливість — але з важливим застереженням.

«Я навіть готовий зустрітися [із Володимиром Зеленським], але тільки, якщо це буде останній етап» переговорів, — заявив Путін.

Реакція на переозброєння НАТО

Путін також прокоментував майбутній саміт НАТО у Ла-Геї (Нідерланди). Попри очікуване зростання витрат на оборону в країнах-членах Альянсу, він заявив, що не вважає це загрозою:

«Ми не вважаємо жодне переозброєння НАТО загрозою для Російської Федерації, бо ми є самодостатніми в питаннях безпеки», — заявив Путін, додавши: «Ми постійно вдосконалюємо наші збройні сили і наші оборонні спроможності».

Водночас він зазначив, що витрати НАТО до 5% ВВП можуть створити «специфічні виклики» для РФ, але назвав таку політику «поза логікою» для самих країн НАТО.

«Ми протистоятимемо всім загрозам, які виникатимуть. У цьому немає жодного сумніву», — додав він.

Путін заявив про відкритість до діалогу з Мерцом — але водночас погрожує Німеччині

За інформацією Welt, Путін уперше прокоментував можливість діалогу з новим канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом (CDU):

«Ми завжди відкриті. Якщо Мерц зателефонує й захоче поговорити — ми готові до контактів», — сказав Путін у Санкт-Петербурзі представникам німецьких медіа.

Водночас Путін підтвердив, що Німеччина, за його словами, «не є нейтральною стороною» у війні, оскільки постачає зброю Україні, зокрема танки.

У питанні постачання крилатих ракет Taurus президент РФ висловив відверту погрозу: у разі передачі цієї зброї Україні відносини між Берліном і Москвою «будуть повністю зруйновані». Він заявив, що використання Taurus із супроводом даних супутників та участю військових Бундесверу буде вважатися прямою участю Німеччини у війні. Втім, західні експерти з озброєнь це твердження заперечують.

Форум як сцена для виклику Заходу

Усі ці заяви пролунали на відкритті Петербурзького міжнародного економічного форуму (SPIEF), де Путін зустрічався з журналістами з усього світу. Кремль позиціонує SPIEF як альтернативу західним майданчикам.

Цьогоріч на форумі очікують до 20 000 учасників зі 140 країн, попри санкції. Програмою передбачено також бізнес-діалог Росія–США, ініційований після відновлення контактів із Вашингтоном за президентства Дональда Трампа.

Крім геополітики, Путін несподівано торкнувся особистих тем, уперше публічно згадавши про онуку:

«Коли я казав, що мої родичі вивчають китайську мову — я мав на увазі мою онуку. У неї вихователька з Пекіну, і вони вільно спілкуються китайською», — сказав Путін.

Раніше він лише визнавав факт наявності двох онуків без конкретики. Російські держЗМІ одразу подали це як новину.

Чому це важливо знати

Заяви Путіна про щоденне просування армії та «готовність» до зустрічі із Зеленським — це не сигнал до миру, а продовження політики тиску. Кремль намагається нав’язати Україні переговори на своїх умовах, попри воєнні злочини, окупацію частини території та щоденні удари по цивільній інфраструктурі.

Для української аудиторії критично важливо розуміти: позиція Москви залишається незмінною — жодного припинення вогню без капітуляції або серйозних поступок з боку України. Заяви про «відкритість до діалогу» Росія використовує для маніпуляцій на тлі міжнародних переговорів, зокрема зі США.

Особливу небезпеку становить тиск адміністрації Дональда Трампа на Україну з метою швидкого укладення миру. Водночас зростання оборонних витрат НАТО, попри заспокійливі заяви Путіна, є прямою реакцією на російську агресію і має ключове значення для зміцнення обороноздатності як України, так і всього західного світу.

Збереження єдності між союзниками та подальша підтримка України залишаються критично важливими умовами. Лише так можна не допустити реалізації російського сценарію «замороженого конфлікту», який дозволить Москві перегрупуватися для нових атак у майбутньому.