У розпал війни між Ізраїлем та Іраном, Китай зайняв чітку сторону. Як повідомляє Foreign Policy, міністр закордонних справ КНР Ван Ї у телефонній розмові з ізраїльським колегою 14 червня заявив, що удари Ізраїлю по Ірану є «неприйнятними» та порушують міжнародне право.

Китай підтримав Іран і засудив Ізраїль: найжорсткіша заява Пекіну на тлі війни

Пекін також висловив офіційну підтримку Тегерану в питаннях захисту суверенітету й безпеки громадян. Президент Сі Цзіньпін підтвердив ці позиції у спеціальній заяві 17 червня.

Це — одна з найпряміших і найжорсткіших дипломатичних реакцій Пекіну за весь час конфліктів між Ізраїлем та Іраном. Китай не обмежився лише заявами: через Шанхайську організацію співробітництва (ШОС), куди входить Іран, було оприлюднено колективне засудження дій Ізраїлю. Індія — член ШОС і водночас один із найбільших торговців зброєю з Ізраїлем — різко розкритикувала цей крок, оскільки її не було поінформовано перед публікацією.

Стратегічні пріоритети Китаю

Китай неодноразово посилював співпрацю з Іраном. У 2021 році країни підписали угоду про економічну, безпекову та військову кооперацію. Понад 90% іранського експорту нафти спрямовується до КНР — через схеми, що оминають західні банки та використовують юані для уникнення санкцій. Хоча Іран — лише шостий за обсягом постачальник нафти для Китаю, удар по його нафтовій галузі може боляче вдарити по стабільності поставок для Пекіну.

Утім, попри риторику, Китай навряд чи надасть Ірану більше, ніж дипломатичну підтримку. За оцінкою Foreign Policy, Пекін не хоче глибше втягуватись у близькосхідні конфлікти — навпаки, його влаштовує, що увага США зміщується з Азії на Близький Схід. Агресивні заяви Китаю — це, радше, демонстрація впливу на міжнародній арені, ніж реальна стратегічна підтримка.

У разі ескалації, найімовірнішим кроком з боку Китаю буде спроба переконати Іран не перекривати Ормузьку протоку, від якої залежить до 50% нафтових поставок до КНР із Перської затоки. Закриття протоки призведе до зростання цін на енергоносії — чого Китай уникає, зважаючи на проблеми в економіці.

Китай як потенційний миротворець?

Після успішного посередництва між Іраном і Саудівською Аравією у 2023 році, Китай може спробувати виступити в ролі миротворця й у нинішньому конфлікті. Проте навряд чи Ізраїль погодиться на китайське посередництво — відносини між країнами різко погіршилися через війну в Смузі Гази, позицію Китаю щодо Палестини та прояви антисемітизму в китайському інтернеті. Звернення Ізраїлю до Пекіну ризикувало б також погіршити відносини з Дональдом Трампом, відомим своїми емоційними реакціями.

Зброя, репутація та нові ринки

Попри політичну дистанцію, конфлікт може стати вигідним для китайського ВПК. Після успішного застосування китайських винищувачів J-10C Пакистаном у конфлікті з Індією, ці системи зацікавили Тегеран. До 2005 року Китай був головним постачальником зброї до Ірану, але нових контрактів не укладали — війна може змінити це.

Для Ірану важливим пріоритетом після завершення активної фази конфлікту стане модернізація протиповітряної оборони та авіації, які виявились безсилими проти ізраїльських ударів. Тому китайські технології можуть вийти на нові ринки на Близькому Сході.

Чому це важливо знати

Оголошена Китаєм підтримка Ірану в конфлікті з Ізраїлем — це не лише дипломатичний жест, а ознака стратегічного позиціонування Пекіну на тлі глобальної турбулентності. Для України це означає посилення багатополярності, в якій Китай дедалі активніше захищає інтереси своїх союзників, зокрема в обхід міжнародного права.

Це також ускладнює формування єдиної антивоєнної коаліції: поки Захід намагається зупинити агресорів, Китай шукає вигоди — від нафтових контрактів до продажу озброєнь. І хоча Пекін не вступає у військову фазу, його дипломатичний тиск та інформаційна підтримка Тегерану формують нову геополітичну карту, в якій РФ та КНР грають дедалі злагодженіше.