Як повідомляє «Суспільне», активісти подали скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови, який, своєю чергою, передав справу до поліції. Тарас Кремінь заявив, що публічне виконання пісень російською у країні під час війни — це не лише юридичне, а й моральне питання: «Ми не дозволимо легалізовувати мовну присутність держави-агресора під прикриттям “розваг”».

У соцмережах виступ Сердючки розкритикували акторка Тала Калатай та музичний критик Роман Бутурлакін, зазначивши, що артист виконував репертуар російською мовою в одному з приватних клубів на Осокорках.

PR-директор Данилка наполягає, що сам артист не спілкувався російською під час концерту, а образ Вєрки Сердючки традиційно побудований на полтавському суржику. За його словами, переважали композиції українською та англійською, а «декілька старих пісень» прозвучали в оригіналі.

Це вже не перший подібний інцидент. Торік мовний омбудсман визнавав, що виконання власних авторських пісень російською не є прямим порушенням закону, якщо артист є громадянином України й не перебуває під санкціями. Сам Данилко у попередніх інтерв’ю заявляв, що не відмовляється від російської, вважаючи цю мову інструментом комунікації.

Чому це важливо знати

Мовне питання в умовах війни є не лише формальністю, а частиною боротьби за культурну ідентичність. Рішення правоохоронців та суспільна дискусія навколо концертів публічних артистів формують нові стандарти — як правові, так і етичні — щодо публічного використання мови країни-агресора.