В публікації під назвою The Gentle Singularity він стверджує: людство вже вступило в фазу «м’якої сингулярності», де надінтелект ще не виглядає як у науковій фантастиці, але вже став повсякденністю.

«Найменш ймовірна частина роботи — позаду. GPT-4, o3 та інші системи показали, що ми вже побудували інтелект, який у багатьох аспектах перевершує людський», — пише Альтман.

Від GPT до надінтелекту: шлях 2025–2030

Альтман прогнозує:
– 2025: поява агентів, здатних до справжньої когнітивної праці.
– 2026: системи, що формулюють нові інсайти.
– 2027: роботи, здатні діяти у фізичному світі.
– 2030: різке зростання особистої продуктивності — людина зможе створювати вдесятеро більше, ніж у 2020-му.

«У найважливіших сенсах 2030-і роки можуть бути схожими на теперішнє: люди любитимуть, творитимуть, гратимуть в ігри. Але в інших сенсах — це буде епоха, не схожа на жодну попередню», — зазначає він.

Надінтелект як інфраструктура

Альтман наголошує: наступним обмеженням стане не техніка, а енергія. І вказує на майбутнє, де вартість інтелекту наближатиметься до ціни електроенергії.

«Запит у ChatGPT споживає приблизно 0,34 ват-години — стільки, скільки духовка за секунду роботи. У воді — 0,000085 галона, це приблизно одна п’ятнадцята чайної ложки».

Інфраструктура також масштабуватиметься сама: роботи будуватимуть нові дата-центри, а ті, в свою чергу, — нові генерації ШІ. Це породить експоненційне прискорення прогресу, де десятирічні дослідження займатимуть місяці, а наука стане самопідсилюваною.

Новий соціальний контракт: ще не зараз, але вже скоро

Хоча Альтман визнає ризики (втрата робочих місць, соціальні потрясіння), він оптимістично дивиться на адаптивність суспільства. Прикладом він наводить індустріальну революцію, після якої люди почали «грати в нові ігри» та винаходити нові потреби.

«Селянин з 1000 року назвав би нашу роботу фейковою. Я сподіваюсь, що ми так само дивитимемося на роботу в 3025 році — і що вона приноситиме тим людям глибоке задоволення».

Ми будуємо «мозок для світу»

Альтман також підкреслює: OpenAI та вся індустрія створює не просто інструменти, а глобальний мозок, який буде персоналізованим, доступним і орієнтованим на ідеї, а не виключно на код.

«Програмісти завжди насміхалися з мрійників, які приходили з ідеями, але не вміли їх кодити. Тепер саме ці креативники матимуть свій зоряний час», — жартує Альтман.

Головна мета — колективне вирівнювання

Однак, щоб уникнути катастроф, він наголошує на потребі вирішити проблему вирівнювання (alignment) — тобто зробити так, щоб штучний інтелект діяв відповідно до довгострокових людських цілей, а не лише короткотермінових бажань (як у випадку з алгоритмами соцмереж).

«AI-системи повинні вчитися діяти відповідно до того, що ми колективно хочемо — не сьогодні, а в довгій перспективі», — пояснює він.

Після цього, вважає Альтман, слід зробити надінтелект дешевим і доступним, щоб його не контролювала жодна країна, компанія чи окрема людина.

Чому це важливо знати

Для України, яка одночасно веде війну, модернізує економіку й інтегрується в глобальні технологічні ланцюги, слова Альтмана мають глибоке стратегічне значення. Штучний інтелект уже змінює хід війни — від безпілотників до розвідки. Але головне — попереду: економіки, які швидше інтегрують ШІ, отримають перевагу в усьому — від оборони до медицини, від культури до управління.

Альтман закликає почати широку глобальну дискусію про «широкі межі», всередині яких людство дозволить ШІ вільно розвиватися. Україна має бути частиною цієї розмови — не лише як користувач технологій, а як учасник формування правил нової епохи.