Про це пише Welt із посиланням на агенцію dpa. До цього моменту участь Трампа залишалася під питанням через загострені суперечки навколо оборонних витрат країн-членів Альянсу.

Імовірність бойкоту саміту Трампом викликала занепокоєння в багатьох європейських столицях, адже це могло б спричинити подальшу ескалацію в стосунках між США та НАТО — ключовим елементом трансатлантичної безпеки.

Цьогорічна зустріч глав держав і урядів країн-членів НАТО зосередиться, серед іншого, на розподілі оборонного навантаження. Президент Трамп вимагає від союзників нового стандарту — витрачати не менше від 5% ВВП на оборонні потреби. Це значно перевищує чинну межу у 2%, яку досі виконували далеко не всі партнери.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, запропонував компромісну формулу: 3,5% на військові витрати та ще 1,5% на інфраструктуру, що може бути критично важливою для логістики оборони — зокрема дороги, порти й залізниці.

Під час своєї першої каденції (2017–2021) Трамп неодноразово публічно погрожував виходом США з НАТО, якщо інші країни не почнуть дотримуватись зобов’язань щодо фінансування. Після повернення до влади він знову активно тисне на союзників, стверджуючи, що лише завдяки його жорсткій позиції Альянс почав зростати фінансово. У березні 2025 року він назвав Німеччину «новим прикладом для наслідування», визнавши прогрес у збільшенні її оборонного бюджету.

Чому це важливо знати

Участь Дональда Трампа в червневому саміті НАТО має вирішальне значення для стабільності Альянсу та майбутньої підтримки України. Попри гучні вимоги збільшити оборонні витрати до 5% ВВП, підтвердження присутності Трампа свідчить про бажання уникнути прямого розриву із союзниками. З огляду на війну в Україні, трансатлантична єдність залишається критичною, а будь-яке охолодження в стосунках між Вашингтоном і Брюсселем може вплинути на обсяги військової допомоги Києву. Пропозиція компромісу від Марка Рютте відкриває шлях до нових домовленостей, у яких Україна — не просто обʼєкт підтримки, а частина ширшої безпекової стратегії Заходу.