У неділю в столиці Оману Маскаті завершився четвертий раунд непрямих переговорів між США та Іраном щодо ядерної програми Тегерану. Попри відсутність прориву, обидві сторони визнали обговорення «корисними» й погодилися продовжити діалог найближчим часом.

Перемовини проходили під егідою міністра закордонних справ Оману Бадра аль-Бусаїді. З іранського боку участь брав чинний міністр закордонних справ Аббас Арагчі, зі США — спеціальний посланець адміністрації Трампа Стів Віткофф.

В умовах зростаючої напруги

Переговори відбуваються в умовах дедалі більшого геополітичного напруження: команда Трампа відновила агресивну кампанію «всебічного пресингу» проти Ірану, зокрема через економічну блокаду енергетичного сектору. У відповідь Іран перейшов до безпрецедентного збагачення урану з показником 60% чистоти – радикально перевищуючи обмеження в 3,67%, зафіксовані в міжнародній угоді 2015 року. Офіційний Тегеран принципово наголошує на «невідчужуваності» свого права на ядерний розвиток, заявляючи про його статус як «поза межами дискусії».

З американського боку Віткофф наполягає на безкомпромісному припиненні роботи основних ядерних центрів країни – у Натанзі, Фордо та Ісфагані. Представник США також відкрито натякнув на можливість «задіяти інші важелі», якщо дипломатичні канали виявляться неефективними.

Оцінки сторін та перспективи

Оманський дипломат Бадр аль-Бусайді заявив у соцмережі X: «Перемовини включали оригінальні й конструктивні ідеї, що свідчать про готовність до почесної угоди. П’ятий раунд відбудеться після консультацій з лідерами обох сторін».

Переговорний процес збігається з майбутнім візитом Дональда Трампа до регіону Близького Сходу, запланованим на 13–16 травня. Маршрут американського президента включає ключові регіональні держави — Саудівську Аравію, Катар та Об’єднані Арабські Емірати. У цьому стратегічному контексті адміністрація США намагається одночасно посилити свій вплив у регіоні та застосувати комплексний підхід до Ірану, поєднуючи санкційний тиск із діалогом.

Іранське зовнішньополітичне відомство у своїй заяві обережно згадало про наявність «реалістичних механізмів для подолання наявних протиріч», проте утрималося від розкриття конкретики. Представник американської делегації, коментуючи тригодинні переговори, що включали як безпосереднє спілкування, так і роботу через посередників, охарактеризував їх як «перспективні», незважаючи на «фундаментальні розбіжності» в позиціях сторін.

Позиція Ізраїлю та контекст санкцій

Ізраїльська сторона зберігає безкомпромісний підхід щодо будь-яких домовленостей, які б дозволили Тегерану утримати свої ядерні об’єкти та технології.

Міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар сформулював цю позицію гранично чітко: «За жодних обставин найнебезпечніший режим не повинен заволодіти найнебезпечнішою зброєю у світі».

Дипломатичні зусилля з відновлення міжнародної ядерної угоди не припиняються з моменту одностороннього виходу Сполучених Штатів з домовленості у 2018 році за рішенням Дональда Трампа в період його першої президентської каденції. Особливої терміновості переговорам додає наближення жовтневого дедлайну — закінчення терміну дії механізму автоматичного відновлення міжнародних санкцій, що може кардинально змінити динаміку переговорного процесу.

Чому це важливо знати:

Відновлення діалогу між США й Іраном на тлі посилення тиску Вашингтону й напруженої ситуації в регіоні може визначити подальший напрямок близькосхідної політики. Угода щодо ядерної програми Ірану матиме наслідки не лише для безпеки Ізраїлю та арабських країн, а й для глобального ринку енергоресурсів і стабільності в зоні Перської затоки. Втручання Оману як нейтрального посередника створює додаткове вікно можливостей, але ризик ескалації у разі зриву перемовин лишається високим.