Його виступ у Кремлі став публічною відповіддю на заклики до миру, які протягом останніх тижнів лунали як з боку президента США Дональда Трампа, так і з боку європейських лідерів, пише The Business Standard.

«Ми пропонуємо київській владі вже у четвер відновити переговори в Стамбулі. Без попередніх умов. Наша пропозиція, як кажуть, на столі. Вибір — за українською владою та її кураторами, які, схоже, керуються особистими політичними амбіціями, а не інтересами свого народу», — заявив Путін.

За словами президента РФ, головна мета — «досягти довгострокового й стійкого миру», а не просто перерви для перегрупування сил. Він також уточнив, що планує обговорити технічні деталі зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.

Москва не демонструє поступок

Попри дипломатичну активність, Кремль не зняв жодної з вимог, які висуває з 2024 року. Зокрема, Путін наполягає, що:

• Україна має відмовитися від вступу до НАТО;
• вивести війська з території чотирьох регіонів, які Росія вважає своїми: Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей;
• США мають визнати фактичний контроль РФ над близько 20% української території.

Водночас, за словами Путіна, Росія «не проти вступу України до ЄС», якщо це не передбачає членство в НАТО.

Посилання на проєкт угоди 2022 року

Путін також згадав переговори початку 2022 року, коли Україна та Росія обговорювали можливу мирну угоду, що передбачала нейтральний статус України в обмін на гарантії безпеки з боку п’яти постійних членів Ради безпеки ООН: США, Великої Британії, Франції, Китаю та самої Росії.

«Це не Росія вийшла з переговорів 2022 року. Це зробив Київ. Росія готова до переговорів без будь-яких попередніх умов», — заявив Путін.

Він подякував країнам Глобального Півдня — Китаю, Бразилії, країнам Африки та Близького Сходу, а також США за спроби сприяти мирному процесу.

Реакція Заходу та України

Станом на ранок 11 травня офіційної відповіді з боку Києва не було. Проте європейські лідери напередодні закликали Росію до негайного 30-денного припинення вогню. В іншому випадку, як йдеться у спільній заяві, Москву чекають «масштабні нові санкції».

У відповідь Путін звинуватив Україну в зриві попередніх перемир’їв, зокрема:

• мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі,
• великоднього припинення вогню,
• та останнього — 72-годинного перемир’я до 80-річчя Перемоги у Другій світовій.

За його словами, під час цього перемир’я РФ зазнала понад 500 атак дронами та ракетами, які вона нібито відбила.

Українська сторона неодноразово звинувачувала Росію у порушенні своїх власних домовленостей, і це підтверджували також спостерігачі з Європи.

Війна як проксі-конфлікт і геополітичний злам

Путін у виступі підкреслив, що вважає війну в Україні «водороздільним моментом» у відносинах з Заходом, який після розпаду СРСР, за його словами, принижував Росію через розширення НАТО.

Свою позицію щодо війни Путін протиставив баченню Заходу. У той час як:

• президент США Дональд Трамп прагне «зупинити кровопролиття» і позиціонує себе як миротворець;
• колишній президент Джо Байден, західні лідери та Україна вважають дії РФ імперською агресією, яку потрібно зупинити військовим шляхом.

Чому це важливо знати

Пропозиція Путіна — спроба створити власний формат «мирного процесу», нав’язуючи Україні переговори за умов, які закріплюють окупацію та зміцнюють позиції Кремля. Проте вона також вказує на нервовість Москви через санкційний тиск, очікуваний мирний саміт у Швейцарії та зростаючу підтримку України серед країн Глобального Півдня.

Заява Путіна може стати інструментом геополітичної гри перед переговорами, де Кремль прагне перехопити ініціативу та подати себе «архітектором миру», попри відсутність реальних поступок.