На цвинтарі Могоу (Mogou) виявлено десятки скелетів зі слідами надмірної жорстокості — численними пораненнями, кількість і характер яких свідчать не лише про намір убити, а й про прагнення завдати додаткових страждань. Про це повідомляє Live Science з посиланням на доповідь біоархеологині Елізабет Бергер (Elizabeth Berger) з Університету Каліфорнії у Ріверсайді, представлену на конференції Товариства американської археології в Денвері 24 квітня.

Деталі знахідки: Культура Ціцзя та масштаби поховань

Цвинтар Могоу, що розташований у провінції Ганьсу, використовувався для поховань у період між 1750 і 1100 роками до нашої ери. Він належить до бронзової культури Ціцзя, представники якої вели переважно аграрний спосіб життя й активно торгували металами та керамікою.

На території пам’ятки археологи нарахували понад 1600 могил, у яких поховано понад 5000 осіб. У новому етапі дослідження було проаналізовано 348 черепів дорослих і підлітків. Вражає, що 11,1% з них мали ознаки незагоєних травм: ножових поранень, ударів тупими предметами та проникаючих пошкоджень, ймовірно, спричинених метальною зброєю.

Ще більш приголомшливим є факт, що у 55% дорослих з травмами було три або більше поранень черепа.

«Один індивід мав 18 окремих колотих поранень черепної коробки — що явно більше, ніж потрібно, щоб вбити людину», — зазначила Бергер у виступі.

Характер насильства: емоційність, демонстративність, надмірність

У криміналістиці подібне явище називають «надмірною жорстокістю» — коли нападник завдає жертві значно більше шкоди, ніж потрібно для смерті.

Бергер зазначає: «Я вважаю цей термін корисним, бо насильство мало не лише летальний, а й емоційний, психологічний або перформативний характер».

Це підтверджується характером травм. Так, більшість поранених — чоловіки. Їхні черепи мали множинні ураження, зокрема на лобі та потилиці, що вказує на атаки з кількох боків або присутність кількох нападників. Деякі чоловіки мали також переломи кісток рук, типові для захисних реакцій.

Один із черепів демонструє одночасно глибокий розтин обличчя, 18 ножових поранень черепа та поруби на гомілці — класичний приклад надмірної жорстокості.

Ймовірні причини: війна чи помста?

Причини такої насильницької поведінки дослідники наразі уточнюють. Могли мати місце військові рейди або напади, оскільки культура Ціцзя існувала на перетині шляхів між різними племенами. Водночас, за словами Бергер, ймовірнішою є інтерпретація давньої кровної ворожнечі.

«Йшлося не лише про вбивство — потрібно було знищити соціальну ідентичність жертви та завдати психологічного удару тим, хто залишився живим», – наголошує Дженна Діттмар.

Її колега, біоантропологиня Дженна Діттмар (Jenna Dittmar) з медичного коледжу Едварда Віа в Луїзіані, додала: «Насильство — це культурний компонент суспільства». І тому, за її словами, важливо «повертатися до вже досліджених колекцій скелетів, щоб виявити раніше непомічені сліди травм».

Що далі: ДНК, тварини й зміни клімату

Команда продовжує роботу в Могоу. Вони планують аналіз кісток тварин, залишків паразитів і давньої ДНК. Ці дослідження допоможуть краще зрозуміти життя людей у період зміни клімату — коли регіон почав ставати більш сухим і прохолодним. Це, своєю чергою, могло спровокувати боротьбу за ресурси та зростання насильства.

Чому це важливо знати

Це відкриття руйнує міф про «мирну бронзову добу». Суспільства того часу могли бути пронизані структурованою ворожнечею, що виливалася у надмірну жорстокість — демонстративне насильство як акт емоційного або соціального домінування. Аналіз останків цвинтару Могоу — це новий погляд на походження міжгрупової агресії та соціального конфлікту. Він показує, що ще 3700 років тому боротьба велася не лише за життя, а й за пам’ять, статус і символічну перемогу.