Перейти до основного вмісту

Землетрус 1230 року: як у Києві розкололася церква Печерського монастиря

Майже 800 років тому, 3 травня 1230 року, Київ пережив землетрус. Земля затряслася під час святкової служби в Печерському монастирі, і кам’яна церква Богородиці, нинішній Успенський собор Лаври, розкололася на чотири частини. Про це повідомляє Лаврентіївський літопис.

22 Листопада 2026 о 10:13|Історія Києва|⏱ 5 хв читання|Поділитися:
Веселка над пошкодженим Успенським собором Києво-Печерської лаври після удару дрона 15 червня
Фото Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» (ілюстративне) | 1920×1080

Що записав літописець про Київ і Переяслав

За Лаврентіївським літописом, у монастирі тоді зібралися митрополит Кирило, князь Володимир Рюрикович, бояри і багато киян, які прийшли на храмове свято.

Окрім церкви, постраждала кам’яна трапезна монастиря. На накриті столи, їжу й лави зверху сипалося дрібне каміння, проте сама будівля вціліла.

Ще дужче, за тим самим літописом, постраждав Переяслав. Кам’яна церква Святого Михаїла там розкололася надвоє, обвалилося склепіння разом із дахом на три закомари. Ікони, паникадила і світильники були потрощені.

Київські подробиці суздальський літописець, за його словами, записав зі слів очевидців.

Поштовх відчули і на півночі Русі

У соборі Володимира-на-Клязьмі землетрус застав людей під час читання Євангелія. На стінах хиталися ікони, гойдалися паникадила зі свічками, а в людей паморочилося в голові, пише Лаврентіївський літопис.

Новгородський перший літопис відносить землетрус до п’ятниці, обідньої пори, і тлумачить його як знамення, що закликає до покаяння.

Травень знамень: затемнення і вогонь над Либіддю

Того ж місяця літописці записали й інші незвичайні явища.

14 травня 1230 року сталося сонячне затемнення. Його згадують Лаврентіївський і Новгородський літописи, а в Англії його описав хроніст Роджер Вендоверський.

У Києві того дня, за Лаврентіївським літописом, обабіч сонця з’явилися червоні, зелені й сині стовпи. Потім з неба над річкою Либідь спустився вогонь, схожий на велику хмару. Він пролетів над усім містом, нікому не зашкодивши, і впав у Дніпро. Люди, вважаючи, що настав кінець світу, прощалися одне з одним.

Сучасні популяризатори історії пояснюють ці явища сонячним гало і болідом.

Звідки прийшов поштовх і якої він був сили

Сучасні сейсмологи пов’язують цей поштовх із зоною Вранча. Сейсмологічні каталоги розміщують його джерело на вигині Карпат у Румунії, на глибині близько 150 км. Магнітуду в різних каталогах оцінюють від 6,9 до 7,4. Ці оцінки модельні: їх отримали за аналогією з пізнішими землетрусами, а не з вимірювань.

Рубен Татевосян з Інституту фізики Землі РАН і Паола Альбіні з італійського Національного інституту геофізики та вулканології повернулися до першоджерел у статті для журналу Natural Hazards (2010). Їхні висновки:

  • у Києві інтенсивність поштовху становила 5–6 балів за європейською макросейсмічною шкалою EMS-98;
  • у Володимирі-на-Клязьмі — 4 бали;
  • Володимир у літописі — це Володимир-на-Клязьмі, а не Володимир-Волинський, як вважали раніше.

Про загиблих літописи не повідомляють.

Сліди землетрусу в стінах Успенського собору

Архітектор Петро Лашкарьов під час ремонту собору в 1880–1882 роках помітив велику тріщину в давньоруській кладці центральної апсиди. Він пов’язав її із землетрусом 1230 року, пише історикиня Ірина Жиленко.

У 1952–1954 роках собор досліджувала експедиція архітектора Миколи Холостенка, консультантом був археолог Володимир Богусевич. Вона встановила, що собор відновили невдовзі після землетрусу, повідомляє Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Заповідник оприлюднив фото частини південної стіни, де кладка XI століття сусідить із кладкою XIII століття.

Деякі дослідники пишуть, що 1230 року обвалилися південна апсида, частина склепінь і барабан бані. У літописі таких подробиць немає, це реконструкції за станом кладки.

Подальша доля собору:

  • 1240 рік — зруйнований під час Батиєвої навали;
  • 1470 рік — відбудований за князя Семена Олельковича;
  • XVII–XVIII століття — перебудований у формах бароко;
  • 3 листопада 1941 року — підірваний;
  • 1998–2000 роки — відбудований.

Київ за десять років до Батиєвої навали

У 1230 році київським князем був Володимир Рюрикович, митрополитом — Кирило I. Обидва були очевидцями землетрусу.

Під 1229 роком Лаврентіївський літопис згадує неврожай жита в Північно-Східній Русі, а в 1230–1231 роках голод охопив Новгород і Смоленськ.

Через десять років, 6 грудня 1240 року, Київ узяли війська Батия. Роковини цієї події відзначили 19 листопада.

Чи загрожують Києву землетруси сьогодні

Зона Вранча лишається головним джерелом сейсмічної небезпеки для Києва. Найпотужніший із відомих землетрусів там стався 26 жовтня 1802 року: у Києві, за історичними описами, тоді хиталися муровані будинки. Сильні поштовхи з Вранчі в Україні відчували також у 1940, 1977, 1986 і 1990 роках.

Олександр Кендзера з Інституту геофізики імені Сергія Субботіна НАН України у статті 2015 року писав, що до 40% території України можуть зазнати впливу небезпечних сейсмічних подій.

Землетрус 18 листопада 2026 року: що відомо

Останній відчутний поштовх із Вранчі стався 18 листопада 2026 року о 02:48. За даними Головного центру спеціального контролю, його магнітуда становила 5,6, глибина — 134 км. В Україні землетрус відчули у восьми областях, зокрема в Київській.

Румунський Національний інститут фізики Землі (INFP) оцінив магнітуду в 5,7 і після уточнення визначив глибину в 120 км, пише Digi24. Європейсько-Середземноморський сейсмологічний центр дав магнітуду 5,3.

Що відомо про наслідки в Румунії:

  • в епіцентральній зоні інтенсивність сягнула 6 балів за шкалою Меркаллі, у Бухаресті й Молдові — 5 балів;
  • у Галаці на виклики через панічні атаки виїхали сім бригад швидкої, шістьох людей доправили до лікарень, одна людина вдарилася головою, коли тікала з будинку;
  • у Римніку-Сират жінку травмували меблі, що впали;
  • у Бреїлі обвалився димар нежитлового будинку;
  • рух поїздів на ділянці Салінь — Фетешть тимчасово зупинили, щоб перевірити мости через Дунай у Фетешть і Чернаводі.

За даними румунського Департаменту з надзвичайних ситуацій, матеріальних збитків не зафіксували. Сейсмологи назвали цей землетрус найсильнішим за останні роки: потужніший, магнітудою 5,8, стався в жовтні 2018 року.

Генеральний директор INFP Константін Іонеску (Constantin Ionescu) вважає, що нинішня сейсмічна активність нормальна і не вказує на наближення сильнішого землетрусу. Водночас він застеріг, що Вранча «може піднести сюрпризи будь-коли».

Раніше ми писали:

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ-інструментів: моніторингу офіційних джерел, верифікації фактів, пошуку дублів і перевірки правопису. Опубліковано після перевірки редакцією.

Виправлено 22 листопада 2026 о 11:07: «Роковини цієї катастрофи» → «Роковини цієї події» (прибрано оцінку).

Автор
Землетрус 1230 року: як у Києві розкололася церква Печерського монастиря
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →