У своїй науковій праці, опублікованій у журналі Classical and Quantum Gravity, Лью пропонує альтернативне пояснення початку Всесвіту. На його думку, замість одного грандіозного вибуху, космос виник через серію численних швидкоплинних енергетичних сплесків — так званих «темпоральних сингулярностей» (temporal singularities), які відбувалися у різні моменти часу й породили всю відому матерію: планети, зірки, галактики.

За традиційною теорією Великого вибуху, Всесвіт почався як нескінченно мала, надзвичайно гаряча точка, що вибухнула і продовжує розширюватися дотепер. Проте ця модель потребує існування темної матерії (dark matter) та темної енергії (dark energy) — невловимих сутностей, які досі не вдалося безпосередньо виявити.

Річард Лью вважає, що його теорія долає цю фундаментальну проблему. У його моделі не потрібно припускати існування темної матерії чи темної енергії: темпоральні сингулярності самі по собі забезпечують і розширення Всесвіту, і формування його структур.

Кожен із цих сплесків, за твердженням Лью, був настільки швидкоплинним і рідкісним, що сучасні телескопи не можуть їх зафіксувати. Проте їхній сумарний ефект міг сформувати той Всесвіт, який ми спостерігаємо сьогодні.

У моделі Великого вибуху темна матерія пояснює формування галактик через гравітаційне тяжіння, а темна енергія — прискорене розширення Всесвіту. Без цих невидимих сил традиційна теорія починає суперечити астрономічним спостереженням.

Однак у новій гіпотезі Лью ці припущення зайві: розширення і формування структур можна пояснити за допомогою періодичних енергетичних викидів.

Попри свою новизну, теорія має обмеження. Як і темна матерія з темною енергією, темпоральні сингулярності наразі не мають прямого експериментального підтвердження. Більше того, на користь темної матерії та темної енергії існує більше непрямих доказів, ніж на підтримку концепції Лью.

Ще одна проблема — поки що не зрозуміло, що саме викликає появу темпоральних сингулярностей.

Щоб перевірити свою теорію, професор Лью планує використовувати наземні телескопи для виявлення можливих «стрибків» червоного зміщення (redshift) — явища, коли світло віддаляється у червоний спектральний діапазон через розширення Всесвіту. Виявлення таких стрибків могло б слугувати підтвердженням періодичних енергетичних викидів, що формують космос.

Чому це важливо знати

Переосмислення моделі виникнення Всесвіту має фундаментальне значення для науки. Якщо концепція Річарда Лью отримає підтвердження, це не лише змінить сучасну космологію, а й кардинально вплине на розуміння природи матерії, енергії та еволюції космосу.