Від дерев’яної садиби до кінотеатру «Люнівер»

Історія ділянки почалася з малоповерхової дерев’яної забудови та саду в глибині садиби. У 1880 році тут спорудили триповерховий цегляний флігель.

На межі XIX–XX століть садиба перейшла до родини Бендерських. У 1912 році дворянка А. Сусаліна облаштувала тут кінотеатр «Люнівер».

У 1914 році ділянку розподілили між нащадками Бендерських, після чого Д. Бендерський звів теперішній будинок.

Пожежа під час Другої світової та відновлення 1948 року

Під час Другої світової війни будівля постраждала від пожежі. У 1948 році її відновили, зберігши первісне архітектурне оформлення та доповнивши відсутні деталі. Тоді ж приміщення перепланували й облаштували 40 окремих квартир.

Що роздивитися на фасаді

Найбільше декору зосереджено у верхній частині будинку:

• кругле вікно в центрі щипця знизу обрамляє квіткова гірлянда, обабіч — факели зі стрічками та дві алегоричні фігури;
• під вікнами шостого поверху — композиції з двома амурами, які тримають лавровий вінок;
• у двох підвіконних фільонках п’ятого поверху — розетки-квітки з жіночими голівками в центрі;
• під вікнами четвертого поверху — картуші.

Матеріал про будинок підготовлено за даними сайту pamyatky.kiev.ua.

Раніше ми писали

• Готель на Великій Васильківській: історія будинку Скоропадського
• Будинок із грифонами на Саксаганського, 112А: пам’ятка кінця XIX століття