Бессарабський ринок після реновації за $3,5 млн втратив третину орендарів
Бессарабський ринок у центрі Києва, у реновацію якого вклали близько $3,5 млн, не виправдав очікувань: вже за кілька місяців після відкриття частина орендарів покинула «Ринок їжі», а приблизно через пів року — третина продавців. Про причини провалу повідомляє BZH з посиланням на архітекторів Дмитра Васильєва, Павла Пекера і дослідника Києва Єгора Кравця.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Чому фудхол не прижився на Хрещатику
Ринок презентували як перетворення найстарішого критого ринку Києва на сучасний гастрономічний простір із культурними подіями, фестивалями та ярмарками. Однак проєкт зазнав невдачі, а керівниця реновації Наталія Джулай заявила про вихід із нього, зауваживши, що гастропростір не зміг залучити очікуваної кількості відвідувачів.
Дослідник Єгор Кравець називає кілька причин. Перша — загалом несприятливі часи для туризму та розваг. За його словами, відкрийся фудхол умовного 2019 року — попри всі недоліки, він міг би наповнюватися відвідувачами. Друга причина — вторинність самого формату. Запит Києва на подібний простір уже задовольнив Фуд Маркет на Арсенальній. У Печерському р-ні, між вулицями Мазепи та Князів Острозьких, відчувався брак закладів, і нова локація нарешті його компенсувала. З Бессарабкою — навпаки: навколо ринку — одна з найбільших у столиці концентрацій ресторанів, барів і кафе, тому новому фудхолу складно запропонувати містянам щось принципово нове.
Протяги взимку й задуха влітку — і це за преміумцінами
Окрема проблема — сама будівля. До неї складно дістатися: ринок фактично стоїть на острові, відірваному від основних пішохідних потоків, а павільйон із фудхолом і торговими рядами ще й потребує обходу вузькими незручними тротуарами. З паркуванням у центрі міста ситуація ще складніша.
Технічний стан споруди теж не сприяє тривалим відвідинам: взимку тут гуляють люті протяги, влітку стає задушливо. При цьому ціни на їжу були «ледь не на рівні преміумкласу», хоча пропозиція, за оцінкою Кравця, нічим особливим не вирізнялась. Більшість закладів, які починали тут роботу, були гідними, але, зібрані під одним дахом, вони не лише конкурували між собою, а й дублювали пропозицію сусідніх ресторанів і кондитерських.
Окремо дослідник згадує алкогольну складову: до ремонту одним зі стабільно відвідуваних місць на Бессарабці була крафтова броварня «Ципа» з помірними цінами й власною аудиторією. На «Ринку їжі» її замінив, за словами Кравця, дорогий і нецікавий бар із асортиментом, характерним для готельних басейнів.
Що пішло не так із концепцією
Серед більш абстрактних претензій — брак відповідності духу історизму в дизайні та відсутність оригінальності у підборі резидентів. Кравець також розмежовує відповідальність: за його словами, команда на чолі з Наталією Джулай реалізовувала проєкт, проте умови для його успіху значною мірою залежали від зовнішніх факторів, які не підконтрольні організаторам.
Тема збереження та переосмислення київських історичних об’єктів лишається актуальною. Як як ми раніше писали, законопроєкт №15445 може вилучити комунальні пам’ятки Подолу з власності киян — ще одна дискусія про долю спадщини міста.
Чому це важливо знати
Бессарабський ринок — пам’ятка архітектури й один із символів центру Києва. Провал реновації за $3,5 млн ставить питання про те, як місто надалі підходитиме до переосмислення історичних торговельних і громадських просторів: які концепції справді працюють, а які повторюють помилки Бессарабки.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали: Кінотрилогія про Київ XX ст. створюється в Україні. Також ми повідомляли: Будинок ЮРОТАТ на Саксаганського збудували 1899 року за проєктом Хойнацького.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →







