Перейти до основного вмісту

Молодь скинула уряди по всій Азії. Чому спрацювало тільки в Непалі?

Уявіть країну, де за півроку повністю змінюється весь правлячий клас — не один президент, а вся стара гвардія одразу. Так сталося в Непалі після повстання покоління Z. У Бангладеш, Індії, Шрі-Ланці та на Філіппінах молодь виходила на такі самі протести з такими самими вимогами — але влада там залишилася майже незмінною. Чому один сценарій спрацював лише один раз? Про це пише Phys.org з посиланням на дослідження видання The Conversation.

31 Серпня 2026 о 20:47|Наука і технології|⏱ 6 хв читання|Поділитися:
Ілюстративне зображення протестів, згенероване штучним інтелектом
Ілюстративне зображення, згенероване ШІ. Не є фотографією реальних подій у Непалі.

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Що взагалі відбувається в Азії

За останні два роки покоління Z — молодь, якій зараз приблизно від 14 до 29 років і яка виросла зі смартфоном у руках — вивело на вулиці сім країн Азії: Непал, Бангладеш, Шрі-Ланку, Іран, М’янму, Філіппіни та Індію. Протести організовували не партії й не профспілки, а мережі в соцмережах і месенджерах.

Вимоги скрізь звучали схоже: покінчити з корупцією і кумівством — коли посади й вигідні контракти дістаються не найкращим, а «своїм». За словами дослідників, за швидкою цифровою координацією ховалося набагато старіше й глибше невдоволення — роками накопичена лють через безробіття серед молоді та безкарність еліт.

Але результати вийшли геть різні. У більшості країн протести змінили тон публічних дискусій і вибили поступки з влади. Десь навіть змусили піти у відставку одного лідера. Та саму політичну систему це майже ніде не зачепило. Непал — виняток.

Непал: коли терпець лопнув

Щоб зрозуміти, чому вибухнуло саме тут, досить кількох цифр.

Безробіття серед молоді в Непалі сягало майже 20%. Це означає, що кожен п’ятий молодий непалець не мав роботи. За Індексом сприйняття корупції — рейтингом організації Transparency International, де 100 балів означають «майже без корупції», а 0 — «корупція всюди» — Непал отримав лише 34 бали й посів 109-те місце зі 182 країн. Це гірше, ніж у більш ніж половини країн світу.

Ще промовистіша цифра — грошові перекази: кошти, які непальці, що виїхали працювати за кордон, надсилають додому. У 2023 році вони становили майже 27% усієї економіки країни. Тобто понад чверть непальської економіки трималася не на роботі всередині країни, а на заробітках людей деінде. Лише за 2024–2025 фінансовий рік офіційні дозволи на роботу за кордоном отримали понад 800 тисяч непальців. Це майже стільки, скільки живе у Львові.

Як ми раніше писали, вибухнуло все у вересні 2025 року. Протести організовували через Discord — платформу, де до того збиралися здебільшого геймери. Коли влада заблокувала соцмережі, реєстрація в сервісі Proton VPN з Непалу зросла на 6000% за три дні. Молодь масово перейшла на Bitchat — месенджер, що працює через Bluetooth і взагалі не потребує інтернету. Протестувальники підпалили будівлю парламенту, а прем’єр-міністр Кхадга Прасад Шарма Олі того ж тижня подав у відставку. Спершу йшлося про 51 загиблого. Згодом підтверджена кількість зросла до понад 70, а поранених нарахували тисячі. Це найкривавіші сутички в Непалі з часів громадянської війни 2008 року.

Уряд жінки, яку молодь не обирала

Далі держава діяла з незвичною для Непалу швидкістю. Усього за 48 годин після відставки прем’єра нижню палату парламенту розпустили. Владу передали тимчасовому кабінету — уряду, який керує країною лише до нових виборів, нічого не змінюючи в законах.

Очолити тимчасовий уряд запросили Сушілу Каркі, колишню голову Верховного суду. Вона стала першою жінкою на чолі уряду Непалу. Цікаво, що спершу активісти покоління Z хотіли бачити на цій посаді іншу людину — мера Катманду Балендру Шаха. Але Шах сам відмовився і підтримав кандидатуру Каркі. Як згодом стало зрозуміло, це був точний тактичний хід.

Одне з перших рішень нового уряду — призначити парламентські вибори вже за шість місяців. Мало хто вірив, що вони взагалі відбудуться мирно. Ще менше людей вірили, що переможуть не ті самі партії, які контролювали Непал десятиліттями.

Репер, який переміг чотириразового прем’єра

5 березня 2026 року відбулися вибори — і результат розбив усі прогнози.

Партія Rastriya Swatantra Party (RSP), заснована лише три роки тому, здобула 182 зі 275 місць у парламенті. Їй забракло лише двох місць до конституційної більшості — порогу, який дозволяє змінювати навіть основний закон країни без узгодження з опозицією. З 165 округів, де депутатів обирають напряму, RSP перемогла у 125.

А головним героєм виборів став саме Балендра Шах — той самий мер Катманду, який півроку тому поступився посадою тимчасового прем’єра Сушілі Каркі. Шах почав кар’єру не в політиці, а на сцені: у 2012 році він випустив дебютний реп-трек «Sadak Balak» («Дитина вулиці») про корупцію та нерівність. У 2022-му, не маючи за спиною жодної партії, він несподівано виграв вибори мера Катманду.

Тепер Шах кинув виклик тому самому Кхадга Прасаду Шарма Олі, якого повалили протести. Шаху було 35 років, Олі — 74, і той встиг побути прем’єр-міністром чотири рази. Шах переміг Олі саме в його рідному виборчому окрузі — це один із найсимволічніших результатів усіх виборів. 27 березня 2026 року Балендра Шах склав присягу як наймолодший прем’єр-міністр Непалу за багато десятиліть.

Чому в інших країнах усе інакше

На тлі Непалу решта регіону виглядає геть інакше.

  • Бангладеш. Вибори 2026 року повернули до влади давно знану Bangladesh Nationalist Party — стару партію, а не нове обличчя.
  • Шрі-Ланка. На виборах 2024 року перемогла лівоцентристська коаліція. Формально новий уряд, але зібраний зі знайомих політичних блоків.
  • Індія. У Делі в 2026 році тисячі студентів вийшли на вулиці через витік питань вступних іспитів, корупцію та безробіття серед випускників. Рух навіть отримав власну самоіронічну назву — «тарганячий». Протести змусили піти у відставку міністра освіти, а влада пообіцяла безкоштовні онлайн-курси підготовки та жорсткіші заходи проти витоку іспитів. Але сам уряд залишився на місці.
  • Індонезія та Філіппіни. Молодіжні протести створили серйозний суспільний тиск, проте так і не привели до зміни влади.

Чому саме Непал пішов так далеко? Дослідники пояснюють це поєднанням трьох речей: гранично низька довіра до всіх без винятку старих партій, армія й президент, які відмовилися силою придушувати протест, і вже готова організована альтернатива старій владі — партія RSP.

Що тепер чекає на Непал

Прем’єр Балендра Шах сформував один із найменших урядів в історії країни — лише 14 міністрів. Він обіцяє ефективнішу, компактнішу державу. Кабінет затвердив «стоочкову програму реформ» — план зі 100 конкретних пунктів навколо п’яти напрямів: політична доброчесність, ефективність державного апарату, дисципліна в інституціях, цифрове врядування та боротьба з корупцією.

Але легше не буде. Сотні тисяч молодих непальців і далі щороку виїжджають працювати за кордон. Рівень бідності в країні досі перевищує 20%. Корупція й слабке управління нікуди не зникли просто тому, що змінилися обличчя у владі.

Уряд без досвіду керування державою має виконати обіцянки, на яких він виріс. Дослідники обережні у висновках: молодіжні рухи здатні змінити порядок денний і, у рідкісних випадках, навіть змінити тих, хто керує країною. А ось змінити те, як держава працює насправді, — завдання геть іншого рівня складності.

Раніше ми писали

Автор
Молодь скинула уряди по всій Азії. Чому спрацювало тільки в Непалі?
Андрій Миколайчук
Журналіст kyiv.news

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.

Усі статті автора →