Зустріч, яку опосередковує Оман, відбувається через тиждень після попереднього раунду в Маскаті, що обидві сторони охарактеризували як “конструктивний”. Американську сторону представляє спецпосланець по Близькому Сходу Стів Віткофф — наближений до президента Дональда Трампа.

Суть переговорів

Перемовини у Римі проходять на тлі жорсткої риторики з боку Трампа, який заявив:

«Я хочу дуже просто зупинити Іран від отримання ядерної зброї. Вони не можуть її мати. Я хочу, щоб Іран був чудовим, процвітаючим і блискучим».

Адміністрація Трампа, яка у 2018 році вийшла з ядерної угоди 2015 року (JCPOA) і відновила жорсткі санкції, тепер намагається в умовах тиску домовитися про нову угоду — або знайти привід для застосування сили, якщо дипломатія зазнає краху.

Позиції сторін

Іран:

• вимагає зняття санкцій в обмін на часткове обмеження збагачення урану;
• не погоджується на демонтаж центрифуг, повне припинення збагачення чи скорочення запасів нижче рівнів 2015 року;
• відмовляється вести переговори щодо оборонних програм, зокрема балістичних ракет;
• вимагає гарантій, що США не вийдуть з нової угоди, як це сталося раніше.

США:

• вимагають негайного припинення виробництва урану високого ступеня збагачення, який, на думку Вашингтона, призначений для створення ядерної зброї;
• не виключають сценарій військового втручання, якщо дипломатія не спрацює.

Міжнародний контекст

• Переговори тривають у непрямому форматі: делегації не спілкуються напряму, а обмінюються позиціями через посередників з Оману.
• Росія, як учасник угоди 2015 року, запропонувала “будь-яку допомогу, медіацію чи роль”, яка сприятиме діалогу.

Ситуацію ускладнює те, що Іран значно перевищив межі збагачення урану, встановлені у JCPOA, і зараз володіє запасами, які Захід вважає неприйнятними для суто цивільної програми.

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї цього тижня заявив, що він «ані надміру оптимістичний, ані надміру песимістичний».

Чому це важливо знати

Переговори у Римі можуть стати поворотним моментом у 20-річній суперечці між Іраном і США. Якщо нова угода не буде досягнута, ймовірність силового сценарію зростає — особливо з урахуванням нинішньої жорсткої лінії адміністрації Трампа. Водночас участь Росії в ролі потенційного посередника може мати геополітичні наслідки — не лише для Близького Сходу, але й для безпекової архітектури у світі після війни в Україні.