Перейти до основного вмісту

Нікуди піти: що штовхає підлітків до насильства

У вівторок, 11 серпня, двоє підлітків 16 і 17 років напали на Поштовій площі на жінку. Били кастетом по голові й різали ножем. Мотив — неприязнь до людей, яких вони вважали безхатьками. А опубліковане в серпні дослідження журналу PLOS ONE пояснює, звідки береться така жорстокість, пише Phys.org. Вчені опитали 58 тисяч підлітків у 21 країні.
13 Серпня 2026 о 10:32|Суспільство|⏱ 4 хв читання|Поділитися:
Гурт підлітків катається на скейтбордах на порожньому майданчику між багатоповерхівками на заході сонця
Авторська ілюстративна генерація | 1920×1080

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Що сталося на Подолі

За даними столичної прокуратури, двоє неповнолітніх мешканців Подільського району ввечері пили алкоголь. Потім на Поштовій площі вони помітили 48-річну жінку і напали на неї. Один бив кастетом по голові, інший завдав кілька ударів ножем. Потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Того ж вечора 16-річний нападник вчинив ще один напад. Обох хлопців затримали. Їм повідомили про підозру в хуліганстві із застосуванням холодної зброї. Кожному загрожує до восьми років ув’язнення.

Зверніть увагу на деталі: вечір, вулиця, компанія, алкоголь, жодного дорослого поруч. Саме цю комбінацію щойно описали вчені — на матеріалі двох десятків країн.

Що показало дослідження 21 країни

Команда Девіда Буїл-Хіля («David Buil-Gil») опрацювала анкети понад 58 тисяч підлітків. Це трохи менше, ніж зараз мешкає в Ірпені. Дослідження провів міжнародний консорціум ISRD, який з 1990-х вивчає підліткову злочинність через анонімні опитування.

Головний висновок стосується «неструктурованого вільного часу». Це години, коли підліток сам вирішує, що робити — без нагляду дорослих, без секції чи тренування. Просто вештання: вдома в інтернеті або на вулиці.

Найсильніше на ризик правопорушень впливає компанія однолітків, які вже порушують закон. Неструктурований час — одразу на другому місці. І ця закономірність спрацювала в усіх досліджених країнах без винятку.

Психологиня Маріна Резенде Базон («Marina Rezende Bazon») з Університету Сан-Паулу, яка координує бразильську частину дослідження, формулює це так: «делінквентні однолітки плюс неструктурований час — особливо проблемне поєднання».

Звідки вчені це знають

Підліткам не ставили питання «чи скоювали ви злочин». Питали конкретно: чи брали ви колись товар у магазині й виходили, не заплативши. Анкети заповнювали анонімно на планшетах.

Чому це працює? Коли анонімність гарантована, підлітки відповідають напрочуд чесно. Десятиліття таких опитувань показують: цей метод ловить те, чого не видно в поліцейській статистиці. Офіційні цифри відображають роботу поліції, а не реальний масштаб явища.

Є в дослідження і сліпа зона. Опитували лише школярів. Підлітки, які покинули школу і роками не мають жодної структури в житті, у вибірку не потрапили. А саме в них неструктурованого часу найбільше.

Один вечір у секції — мінус десята частина злочинів

Дослідники порахували і зворотний ефект. Скорочення вуличного неструктурованого часу на 20 відсотків пов’язане зі зниженням поширеності правопорушень на 9,6 відсотка.

Переведемо в зрозуміле. Уявіть підлітка, який п’ять вечорів на тиждень безцільно проводить на вулиці. Замінити один із цих п’яти вечорів тренуванням чи гуртком — це і є ті самі 20 відсотків. Один вечір — мінус приблизно десята частина правопорушень.

Автори чесно застерігають: справа не в тому, щоб просто «зайняти» дітей. Секція, яка підлітку нецікава, не втримає його. Працюють лише ті заняття, де є сенс, спільнота і відчуття, що ти комусь потрібен.

Чому це важливо для Києва

Дослідження не пояснює конкретний напад на Подолі. Вчені описують статистичну закономірність, а не окремі випадки. Але київська хроніка 2026 року складається в упізнаваний візерунок: вечірні напади, компанії без дорослих, насильство на камеру заради розголосу.

Війна цю проблему загострює. Батьки на службі або тягнуть кілька робіт, частина гуртків не працює, тривоги зривають будь-який розклад. Тож у київських підлітків вільних годин без дорослих, найімовірніше, лише побільшало.

Висновок дослідження для міста звучить буденно, але від того не менш точно. Кожен спортзал, гурток чи молодіжний простір, який працює ввечері, — це не «додаткова опція». Це інструмент профілактики, ефект якого тепер виміряний на 58 тисячах підлітків.

Повний текст дослідження опубліковано в журналі PLOS ONE.

Раніше ми писали

Автор
Нікуди піти: що штовхає підлітків до насильства
Андрій Миколайчук
Журналіст kyiv.news

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.

Усі статті автора →