Людина не одинак за природою: що доводить наука
Триста років філософи переконували: людина від природи — одинак, який погодився на суспільство лише заради вигоди. Томас Гоббс, Джон Локк і Жан-Жак Руссо будували на цьому цілі політичні системи. Але антропологія і генетика кажуть інше: одинаків ніколи не існувало. Про це розповів політолог Френсіс Фукуяма (Francis Fukuyama) зі Стенфордського університету. Він говорив з Яшею Мунком (Yascha Mounk) — ведучим подкасту видання Persuasion, яке аналізує кризу ліберальної демократії.
Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Стан природи: одинак, який шукав вигоди
Гоббс, Локк і Руссо називали це «станом природи» — уявним періодом до появи суспільства. Це філософський прийом, а не історичний факт: спосіб зрозуміти, якою людина була б без держави і законів. Гоббс вважав, що без суспільства життя перетворилося б на боротьбу всіх проти всіх.
Руссо, навпаки, уявляв одинака щасливим і мирним, а суспільство — джерелом заздрощів. Обидва філософи погоджувалися в одному: спочатку людина була сама, а групи з’явилися пізніше, як домовленість. Цю ідею — «спершу одинак, потім суспільство» — успадкували економісти і сучасний лібералізм.
Гени не брешуть: чому рідні важливіші за сусіда
Антропологи перевірили цю ідею — і вона не витримала перевірки. Люди завжди жили групами, каже Френсіс Фукуяма: жодного періоду «первісного одинака» історія не знає. Причина — у генах: рідний брат чи сестра поділяють з вами близько 50% генів, а двоюрідний — лише 12,5%.
Британський біолог Вільям Гамільтон (William Hamilton) назвав це «сукупною пристосованістю». Що більше спільних генів, то сильніше людина готова жертвувати заради родича.
Це пояснює звичаї традиційних спільнот — так званих сегментарних ліній. Там люди купують товар у родича, навіть якщо в сусідній крамниці дешевше. Того, хто порушує це правило, громада засуджує.
Американський біолог Роберт Тріверс (Robert Trivers) додав інше пояснення. Люди схильні до «взаємного альтруїзму» — допомагають тим, хто здатний віддячити в майбутньому. Разом ці два механізми пояснюють, чому людина еволюційно налаштована на життя в групі, а не поодинці.
Коли теорію перевірили на дітях
Історія знає приклад, до чого веде хибна теорія людської природи. У 1970-х роках на Мангеттені психологи заснували комуну під назвою «Саллівани» (Sullivanians). Вони вірили: причина бід капіталізму — моногамна сім’я.
У комуні дітей забирали від біологічних матерів одразу після народження і передавали у спільне виховання. Італійський журналіст Александр Стілле (Alexander Stille) описав це в книжці «Саллівани» — і назвав експеримент джерелом величезних страждань. Батьки хотіли виховувати власних дітей, а діти хотіли мати матір і батька.
А що, як спробувати змінити не сім’ю, а сам поділ на «своїх» і «чужих»?
Плем’я вмикається саме
Крім родини, у людині живе ще один давній механізм — поділ на «своїх» і «чужих». Це племінна лояльність: готовність довіряти групі і підозрювати чужинців. Цей самий механізм породжує націоналізм, а в гіршому варіанті — расизм, коли «свої» оголошують «чужих» нижчими за себе.
На початку XX століття расисти вимірювали розміри черепів іммігрантів, щоб «довести» їхню меншовартість. Антрополог Франц Боас (Franz Boas) виміряв дітей тих самих родин через кілька років. Розміри голів зрівнялися з місцевими дітьми — причиною виявилася не раса, а харчування.
Схожа історія — зі статевими відмінностями. Уявіть зріст людей як криву: середина позначає найпоширеніший показник, а краї — рідкісні випадки. Крива чоловічого і жіночого зросту частково перетинається: є жінки, вищі за більшість чоловіків. Так само із середніми відмінностями в поведінці — вони існують, але не визначають кожну конкретну людину.
Межа, яку боїться перейти навіть оптиміст
Сьогодні наука здатна на більше, ніж зміна виховання. Технологія CRISPR — молекулярні «ножиці», що вирізають і замінюють шматочки ДНК, — дозволяє редагувати гени ще на стадії ембріона. Батьки вже можуть обирати ембріон із нижчим ризиком спадкової хвороби.
Френсіс Фукуяма застерігає: лікувати хворобу — це одне, а «покращувати» здорову людину — зовсім інше. Якщо заможні родини зможуть купувати вищий інтелект чи силу для дітей, суспільство розколеться на два види людей. Письменник Олдос Гакслі (Aldous Huxley) описав таке суспільство в романі «Прекрасний новий світ» — з кастами альфа, бета і гамма.
Чому це важливо знати
Дискусія — не абстракція для майбутнього. Вже за кілька років приватні клініки зможуть пропонувати відбір ембріонів за прогнозованим рівнем інтелекту. Якщо це залишиться доступним лише заможним родинам, розрив між людьми почнеться ще до народження.
Якщо стиснути всю історію Homo sapiens в одну добу, сучасний індивідуалізм з’явився щойно — за дві хвилини до півночі. Більшість цього часу людина прожила в групі, а не сама. Можливо, тому спроби повністю переробити людську природу так часто закінчуються провалом.
