Перейти до основного вмісту

Хто допоможе Лаврі розповісти світу її українську історію?

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» та громадська організація «Фундація Пилипа Орлика» підписали меморандум про співпрацю в рік, коли монастир відзначає 975-річчя від заснування. Сторони домовились спільно проводити міжнародні культурні заходи, реалізовувати проєкти про українську історію та культуру, а також залучати до цього іноземних партнерів, повідомляє Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».

8 Серпня 2026 о 8:00|Фундація Пилипа Орлика|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Генеральний директор Лаври Максим Остапенко тисне руку голові Фундації Пилипа Орлика Артему Миколайчуку після підписання меморандуму
Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Що передбачає меморандум

Угода відкриває шлях для спільних проєктів, присвячених українській історії та культурі, а також для залучення міжнародних партнерів. Це має допомогти ширше представляти українську спадщину за кордоном — насамперед у контексті підготовки Лаври до тисячоліття. Конкретний перелік майбутніх заходів сторони поки не оприлюднили, але наголошують, що співпраця стосуватиметься саме міжнародного напряму.

«Цього року Києво-Печерська лавра відзначає 975-річчя і розпочинає підготовку до свого тисячоліття. Для нас це можливість не лише осмислити її тривалий історичний шлях, а й повернути Лаврі її справжній, український голос. Упродовж століть росія нав’язувала світові власне бачення нашої святині та привласнювала її історію. Співпраця з Фундацією Пилипа Орлика допоможе розповідати світові про українську Лавру — один із найважливіших осередків нашої культури, духовності та державотворення», — зазначив генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

Чому це важливо для Фундації Орлика

У Фундації наголошують, що популяризація культурної спадщини набуває особливого значення в умовах війни, коли противник намагається знищити українську ідентичність, а частина українців вимушено перебуває за кордоном і потребує зв’язку з власною культурою.

«В умовах російської агресії і спроб армії противника знищувати українську культурну спадщину надзвичайно важливо не лише зберігати наші надбання, а й переосмислювати, популяризовувати та представляти суспільству як в Україні, так і за кордоном», — наголосив голова правління Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук.

Чим ще займається Фундація Пилипа Орлика

Фундація — незалежна аналітична та культурна платформа, названа на честь гетьмана Пилипа Орлика, автора однієї з перших у світі конституцій, укладеної 1710 року. Окрім культурних проєктів, організація співзасновувала міжнародну ініціативу #unrussiaUN, спрямовану на протидію російській пропаганді на майданчиках ООН, і раніше вже підписувала меморандум про співпрацю з МЗС України щодо припинення ворожої діяльності Росії в ООН. Партнерство з Лаврою стає ще одним напрямом роботи Фундації з поширення української культурної спадщини за кордоном.

Вшанування пам’яті Павла Герцика

Під час зустрічі представники Заповідника та Фундації також ушанували пам’ять Павла Герцика — полтавського полковника, соратника Івана Мазепи й тестя Пилипа Орлика. Вони поклали квіти до його могили у Хрестовоздвиженській церкві, яку звели коштом Герцика й освятили 1700 року. Павло Герцик став першою людиною, яку поховали в цьому храмі. Символічно, що вшанування відбулося саме в рік 975-річчя Лаври — заповідника, заснованого 1051 року, з яким доля Герцика та його зятя Пилипа Орлика тісно пов’язана через історію українського державотворення.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали: 1500 артефактів армії УНР повернулися з Канади для показу в Києві. Також ми повідомляли: Фундація Пилипа Орлика підписала подібний меморандум з МЗС України.

Автор
Хто допоможе Лаврі розповісти світу її українську історію?
Олександр Остапець
Журналіст kyiv.news

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.

Усі статті автора →