Перейти до основного вмісту

117 локацій у Києві засадили декоративними злаками у 2026 році

Декоративні злаки — міскантус, куничник, пенісетум і молінія — з’явилися вже на 117 майданчиках у різних районах Києва з початку 2026 року. Рослини висаджують у парках, скверах, на транспортних розв’язках, бульварах і вздовж магістралей, повідомляє Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.

3 Серпня 2026 о 12:54|Місто і інфраструктура|⏱ 2 хв читання|Поділитися:
Декоративні злаки на міській клумбі в Києві — міскантус і куничник у новому озелененні столиці
Фото: Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (Facebook) | 1920×1080

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Що таке декоративні злаки і чому Київ робить на них ставку

Декоративні злаки — багаторічники, які не потребують щорічної заміни, на відміну від традиційних квіткових клумб. Вони споживають значно менше води й практично не вимагають спеціального догляду, що критично важливо в умовах воєнного часу, коли ресурси комунальних служб обмежені.

Крім економії на поливі й обслуговуванні, злаки виконують екологічні функції: затримують пилові частки, формують мікроклімат у прилеглих зонах і створюють середовище для комах-запилювачів. Декоративний ефект зберігається цілий рік — рослини змінюють колір і форму залежно від сезону, не втрачаючи привабливості навіть узимку.

Директор департаменту — про природоорієнтований підхід

Директор департаменту Павло Іванов пояснює логіку міста так: сучасне озеленення має бути не лише декоративним, а й стійким до змін клімату та ощадним щодо ресурсів. За його словами, злаки добре адаптуються до міських умов, покращують мікроклімат і підтримують біорізноманіття — це «природоорієнтовані рішення», які в Києві впроваджують послідовно.

За його словами, місто послідовно переходить від ресурсоємних квіткових композицій до стійких багаторічних рослин, які краще пристосовані до міського мікроклімату.

Де саме висаджують і які види обирають

Озеленювачі задіяли всі основні формати міських просторів: від великих паркових зон до вузьких смуг уздовж автомагістралей і розв’язок. Найчастіше використовують міскантус — великий злак із широкими листками, що утворює щільні куртини, та куничник, стійкий до ущільненого ґрунту й загазованості. Пенісетум і молінія підходять для менших композицій у скверах і бульварних посадках.

Питання збереження зелених зон у місті залишається дискусійним: активісти фіксують випадки, коли нові об’єкти зводять коштом існуючих насаджень. Зокрема, як ми раніше писали, на Андріївському узвозі зареєстрували петицію проти облаштування скверу в його нинішньому форматі. На цьому тлі розширення практики висаджування невибагливих багаторічників виглядає як системна альтернатива точковим рішенням.

Чому це важливо знати

117 локацій — це лише результати першої половини 2026 року; департамент анонсує продовження програми. Для мешканців це означає поступову зміну вигляду прибудинкових і дорожніх смуг озеленення по всіх районах. Якщо у вашому кварталі з’явилися незвичні трав’янисті рослини з довгим листям — це, ймовірно, частина тієї самої програми, а не занедбана ділянка.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, На Теремках вирубують парк біля ЖК Республіка під теплотрасу. Також ми повідомляли, що У Києві демонтували МАФ, збудований навколо живого дерева.