Цей крок Вашингтон вважає необхідним для скорочення іранської ядерної програми та унеможливлення її перетворення на військову. Але для Тегерана — це “червона лінія”: він вимагає залишити уран в Ірані під контролем МАГАТЕ як “страховий механізм” на випадок виходу США з угоди.

Контекст переговорів

Перемовини стартували в Маскаті (Оман) між:

• Аббасом Арагчі (глава МЗС Ірану)
• Спецпосланцем Трампа Стівом Віткоффом

Більшість контактів була непряма — через оманських посередників. Але деякі зустрічі відбулись віч-на-віч.

Наступний раунд пройде в Римі 19 квітня, за ініціативи прем’єрки Італії Джорджі Мелоні — крок, який відсовує Францію, Німеччину і Британію (E3) на периферію переговорів. Це — сигнал переорієнтації США на Італію як нового “європейського каналу”, особливо враховуючи особистий контакт Мелоні з Трампом.

Іранські аргументи

• Вивезення урану = втрата важелів безпеки. Якщо США знову вийдуть з угоди, як це зробив Трамп у 2018 році, Іран змушений буде починати ядерну програму з нуля.
• Контроль МАГАТЕ — достатній механізм прозорості.
• Іран не визнає ізраїльських закидів, вважаючи саме Тель-Авів ініціатором “захоплення земель” у Сирії, Лівані й Палестині.

Що хоче Тегеран

З одного боку, економіка Ірану перебуває в глибокій кризі. Санкції США, особливо проти нафтового експорту, підривають доходи. Тому Тегеран шукає:

• Зняття санкцій
• Гарантії для іноземних інвесторів
• Механізми страхування бізнесу на випадок нового зриву домовленостей

ЄС не зміг створити ефективну схему захисту компаній після виходу США з ядерної угоди у 2018 році, тож нині обговорюються нові інструменти.

Чого поки немає в порядку денному

Адміністрація Трампа свідомо виключила з переговорів тему “дестабілізаційної ролі Ірану в регіоні”. Це викликає здивування як у союзників Ізраїлю, так і серед консерваторів у Вашингтоні. Проте поки що мета — домовитися лише щодо ядерного питання.

Чому це важливо знати

Збереження уранового запасу в Ірані — основна точка протистояння в переговорах, що може зірвати можливу угоду. Іран відмовляється ставити себе в уразливу позицію вдруге, пам’ятаючи про вихід США з угоди 2015 року. Новий формат переговорів, зосереджений навколо Італії та Оману, може стати індикатором зміни європейського впливу у питаннях безпеки на Близькому Сході.