Що саме передали музею

До колекції Львівського історичного музею увійшли предмети, що охоплюють майже тисячу років — від княжої доби до початку минулого століття:

• натільні хрестики XI–XIII століть — типові зразки християнської металопластики Русі;
• хрест-енколпіон XIII століття — один із найпоширеніших типів давньоруських хрестів;
• язичницький амулет-підвіска у вигляді ключика XI–XII століть;
• ремінна бляшка X–XI століть — зразок ремінної гарнітури доби Русі;
• старовинна брошка кінця XIX — початку XX століття.

За висновками експертів, більшість цих предметів є пам’ятками археології, а всі вони мають культурну цінність як свідчення історії, духовної культури й декоративно-ужиткового мистецтва різних епох.

Що таке енколпіон і до чого тут київські майстри

Хрест-енколпіон — складаний нагрудний хрест-релікварій із двох з’єднаних металевих стулок: усередину вкладали мощі святих або інші реліквії, які, за віруваннями, мали оберігати власника. Такі хрести з’явилися на Русі в X столітті разом із поширенням християнства, а монополію на їх виготовлення тримали саме київські майстри. Знаходили такі хрести не лише на землях Русі, а й у Західній Європі та на Кавказі — свідчення того, наскільки широко розходилися вироби київських майстерень. Тож кожен збережений енколпіон — прямий слід київського ремесла княжої доби, і його втрата для України була б непоправною.

Як артефакти опинилися на митниці

Усі десять предметів митники вилучили з міжнародних поштових відправлень: їх намагалися переслати за межі України без передбачених законодавством дозвільних документів на право вивезення культурних цінностей. Кому належали посилки і до яких країн їх адресували, у відомстві не уточнюють. Механізм у таких випадках стандартний: після вилучення предмети проходять експертизу, а Експертно-фондова рада визначає, до фондів якого музею вони потраплять. Відтепер артефакти зберігатимуться у музейній колекції у Львові, де стануть доступними для дослідників і відвідувачів.

Посилки з історією: не перший випадок за останні місяці

Культурні цінності у міжнародній пошті кияни-відправники «губили» вже неодноразово. Лише 10 липня митники зупинили вивезення ікони XIX століття до Таїланду, а наприкінці червня Київська митниця передала музеям скриньку Норбліна та порцеляну. Ще у квітні відомство звітувало про 39 пам’яток VIII–XX століть, які намагалися переслати до США та Франції. Схема щоразу подібна: старовинні речі вкладають у звичайні міжнародні відправлення, розраховуючи, що вони пройдуть непоміченими.

Чому це важливо знати

Вивезення культурних цінностей з України можливе лише за наявності дозвільних документів, а їх пересилання у міжнародній пошті без таких дозволів — порушення закону: предмети вилучають, і замість закордонного покупця вони потрапляють до державних музеїв. Тож перш ніж надсилати за кордон старовинну річ, її статус варто з’ясувати заздалегідь.

Раніше ми писали

Раніше ми розповідали, що Київська митниця зупинила вивезення банкноти УНР 1918 року до Австралії — тоді раритет так само намагалися переслати поштою.