Звідки походить назва «Виноградар»

Назва району справді пов’язана з виноградарством: на початку ХХ століття на схилах над Дніпром, у районі сучасних Вітряних гір, садівник Ісаак Бекас заснував приватне товариство з розведення винограду — ці схили добре освітлюються сонцем. У радянський час підприємство націоналізували і перетворили на Київвинрадгосп, який згодом розрісся на величезну територію в напрямку сучасного проспекту Європейського Союзу. На теренах господарства вирощували близько 25 сортів столового винограду, а кущі на зиму спеціально засипали землею, щоб урятувати від морозів — так з’явилися київсько-виноградарські сорти, від яких і пішла назва майбутнього житлового масиву.

Хто спроєктував «Місто Сонця» на Виноградарі

Житловий масив Виноградар у сучасному вигляді проєктував архітектор Едуард Більський у 1971–1986 роках — за це отримав Державну премію СРСР. Більський сам називав свій проєкт «Містом Сонця» за мотивами однойменного твору Томмазо Кампанелли: будинки тут розставлені не рядами, а з урахуванням рельєфу та інсоляції — природного освітлення квартир, тому їхні контури часто напівкруглі, а на кутах — характерні «крила», що пом’якшують повороти фасадів. Автором значної частини скульптурних груп на території масиву стала художниця Любов Муравйова; окрім неї, до оформлення долучалися й інші радянські монументалісти. За рельєфом Виноградар — один із найвищих житлових масивів Києва, тож підняття води Дніпра йому не загрожує.

Куди зникли виноградарські озера

За спогадами старожилів, на території масиву колись існувало щонайменше шість озер — серед них Синє, Блакитне (Голубе), Пожежне (Лягушняче) та Маржівка. Найстаріше з них, Синє озеро, згадується на мапах Києва ще з XVIII століття і, за версією дослідників, має льодовикове походження. Сьогодні повноцінно збереглися лише дві-три водойми, а частина Синього озера — його штучний північний фрагмент біля гімназії №257 «Синьоозерна» (просп. Георгія Гонгадзе, 7Б) — на початок 2026 року майже повністю пересохла. Причина в тому, що виноградарські озера лежать на десятки метрів вище рівня Дніпра, тож живляться переважно осадами й поступово міліють.

Чому ДК «Виноградар» залишився недобудованим

Не всі задуми Едуарда Більського були реалізовані. Найпомітніший приклад — незавершений будинок культури «Виноградар» у географічному центрі масиву, який мав стати найбільшим палацом культури і кінотеатром у своєму типі в місті, з п’ятьма кінозалами. Будівництво загальмувалося ще за життя архітектора і так і не завершилося: сьогодні мешканці називають об’єкт «ДК-бомж», а територія навколо нього перетворилася на стихійний смітник. Не був повністю реалізований і задуманий Більським внутрішньоквартальний бульвар-променад, що мав пронизувати весь масив; частину його забудували вже в нульових роках.

Чому це важливо знати

Виноградар — один із найбільших спальних районів Києва, де досі мешкають сотні тисяч людей, але міська інфраструктура довго не встигала за його розмірами: район отримає першу станцію метро лише в 2026 році, через півстоліття після заселення перших будинків. Історія його озер, недобудованого будинку культури і зникаючих садів — наочний приклад того, як великий масив може десятиліттями залишатися поза увагою міста, попри архітектурну й природну унікальність.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, першу станцію метро на Виноградар обіцяють відкрити у 2026 році, а найближчу станцію на цій ділянці, робочу назву якої «Мостицька» визнали помилковою, кияни вже обрали перейменувати на «Рогозів яр».