Попри відсутність точної дати, Пєсков підкреслив: «Президенти публічно висловили політичну волю до проведення такої зустрічі». За його словами, перед зустріччю потрібні ґрунтовні підготовчі кроки.

Дипломатична підготовка: роль Віткоффа і Дмитрієва

Ключовим посередником між Москвою і Вашингтоном виступає Стів Віткофф — спеціальний посланець Трампа з питань Близького Сходу, який вже двічі відвідав Росію від початку року. Віткофф зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі у п’ятницю, 11 квітня, і, за даними кремлівських джерел, перемовини тривали близько 4,5 години. Основна тема – можливе припинення вогню в Україні.

Нагадаємо, минулого місяця Віткофф публічно заявив: «Я не вважаю Путіна поганим хлопцем». Такий тон, разюче м’якший за риторику адміністрації Байдена, демонструє нову дипломатичну лінію Білого дому.

Паралельно Кремль відправив до Вашингтона керівника суверенного фонду РФ Кирила Дмитрієва, який також бере участь у перемовинах.

Трамп тисне, але в м’якій формі

Президент США Дональд Трамп, який раніше обіцяв укласти угоду про припинення війни, вже висловлював розчарування гальмуванням переговорів: «Росія має починати діяти», – написав він 11 квітня у Truth Social.

За словами речниці Білого дому Каролайн Левітт, Трамп однаково «фрустрований» і діями Путіна, і позицією Володимира Зеленського.

Розбіжності у підходах: Росія вимагає зняття санкцій

РФ відкинула американську пропозицію про 30-денне припинення вогню, на яку попередньо погодилася Україна. Натомість Кремль вимагає пом’якшення санкцій як умову навіть для часткового перемир’я — зокрема в регіоні Чорного моря.

Чутки про «розподіл» України

Коментарі викликав і колишній генерал Кіт Келлог, радник Трампа з питань України й Росії, якого британська The Times процитувала як автора ідеї «розподілу України». У відповідь Келлог уточнив у соцмережі X:

«Я говорив про сили стримування для підтримки суверенітету України після припинення вогню. Під “розподілом” я мав на увазі зони відповідальності союзних військ, без участі американських солдатів».

The Times повідомляє, що план передбачає розміщення британських і французьких військ на захід від Дніпра, українських сил у центрі країни та демілітаризовану зону до сходу, де перебуватимуть росіяни.

«Коаліція охочих»: без США нічого не вийде

Британія та Франція очолюють «коаліцію охочих» — групу держав, які прагнуть гарантувати безпеку України у разі припинення вогню. Але ключове питання — «американський бекап», без якого інші союзники навряд чи зважаться на активну участь.

«Наші цілі — заспокоїти, підтримати і захистити Україну від майбутньої російської агресії», — зазначається у спільній заяві Лондона і Парижа.

Однак у ЄС досі немає єдності. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас зауважила: «У різних країн-членів різні думки, обговорення тривають». На це відповів міністр оборони Британії Джон Гілі: «Плани добре розроблені й мають чіткі цілі».

Чому це важливо знати

Заява Кремля про підготовку особистої зустрічі Путіна і Трампа засвідчує глибоку трансформацію американської зовнішньої політики. Замість стримування Росії — пошук угоди за будь-яку ціну. Така зміна курсу викликає стурбованість серед союзників США, зокрема країн НАТО і України.

Мирний план Трампа ще не має конкретики, але вже передбачає розмежування на зони контролю. Це потенційно легітимізує окупацію частини української території, а також може заморозити війну замість її припинення. Реакція союзників і Києва на такі сценарії буде вирішальною для безпеки в Європі.