Готель на престижному бульварі

Будинок на сучасному бульварі Тараса Шевченка, 4 звели у 1901 році. Проєкт виконав цивільний інженер Йосип Зекцер, а замовником виступив київський адвокат Григорій Богров. Це була одна з перших робіт архітектора в Києві: за наступні півтора десятиліття, до 1915 року, за його проєктами в місті з’явилося близько 30 прибуткових будинків із продуманим плануванням і технічним оснащенням, яке випереджало свій час.

На початку ХХ століття Бібіковський бульвар (нинішній бульвар Тараса Шевченка) був однією з найпрестижніших магістралей Києва — тут зводили прибуткові будинки, готелі, банки та особняки заможних киян. Про подібну забудову тієї доби ми вже писали на прикладі будинку на Великій Житомирській, 16.

Будівля виконана у формах пізнього історизму з елементами еклектики: великі вікна, пластичний фасад, ліпний декор і представницьке вирішення головного входу підкреслювали статус одного з найкращих готелів міста.

Родина Богрових

Ім’я власника будинку увійшло в історію ще й через його сина — Дмитра Богрова.

1 вересня 1911 року в Київському міському театрі (нині Національна опера України) він смертельно поранив голову Ради міністрів Російської імперії Петра Столипіна, який помер від поранення за кілька днів. Дмитра Богрова засудили до страти, і 12 вересня 1911 року його повісили у Лисогірському форті Київської фортеці.

Таким чином будинок на бульварі виявився пов’язаним з однією з найгучніших політичних подій початку ХХ століття.

Перший російський обстріл

Менш ніж через два десятиліття після завершення будівництва готель пережив першу воєнну катастрофу.

У січні 1918 року більшовицькі війська під командуванням Михайла Муравйова розпочали масований артилерійський обстріл Києва. Вогонь вівся не лише по військових позиціях, а й по історичному центру міста: постраждали житлові квартали, урядові будівлі, храми, навчальні заклади та пам’ятки архітектури.

Один зі снарядів влучив безпосередньо в будівлю готелю «Санкт-Петербург», завдавши їй значних пошкоджень. Це був один із перших масштабних артилерійських обстрілів Києва у ХХ столітті.

Історія ділянки почалася значно раніше

Втім, історія цього місця розпочалася задовго до появи готелю.

Первісно ділянка належала подружжю Горецьких — київським полякам за походженням. У 1874 році для них архітектор О. Шіле спорудив двоповерховий особняк у стилі історизму.

Ця будівля не була знесена під час спорудження готелю: вона збереглася у глибині подвір’я і є одним із небагатьох свідків забудови Бібіковського бульвару 1870-х років. Відомості про особняк Горецького наведені в києвознавчих дослідженнях Дмитра Малакова.

Дім, який бачив більше, ніж одну епоху

Детальніші відомості про садибу містить Звід пам’яток архітектури Києва. Особняк родини Горецьких продали Григорію Богрову лише у квітні 1896 року, а сам прибутковий будинок на червоній лінії бульвару Богров звів у 1899–1901 роках за проєктом Йосипа Зекцера — з проїзною аркою у двір, фонтаном у саду, пасажирським і двома вантажними ліфтами. Втім, володів садибою забудовник недовго: вже 7 червня 1913 року її купив австрійський підданий К. Баксант.

Коли у січні 1918 року снаряди більшовицьких військ влучили в будинок, вигоріли дерев’яні конструкції прибуткового дому, постраждали стіни й інші споруди садиби.

Після націоналізації в особняку у дворі в різні роки мешкали письменник Ісаак Бабель, художник Микола Івасюк — якого 1937 року заарештували та розстріляли за сфабрикованою справою про «шпигунство», — і геолог Володимир Різниченко, який працював тут в Українському геологічному комітеті. У 1958 році прибутковий будинок переобладнали під готель «Ленінградський», який згодом перейменували на «Санкт-Петербург».

Росія повторює власну історію

Минуло понад століття — і будинок знову постраждав від російського удару.

У ніч на 2 липня 2026 року Росія завдала по Києву масованого комбінованого удару — застосувала ударні безпілотники, балістичні та крилаті ракети. Одна з цілей опинилася в центрі міста: на бульварі Тараса Шевченка спалахнула пожежа спільної покрівлі семиповерхового житлового будинку та готельної будівлі, де нині працює CityHotel Residence. Рятувальники ДСНС ліквідовували загоряння кілька годин.

Особливо символічним виглядає те, що під ударом опинилася будівля, яка понад століття носила назву російської столиці — «Санкт-Петербург».

«За 108 років історія повторилась. Російська зброя знову знищує історію Києва», — написав у Facebook пам’яткоохоронець Дмитро Перов, автор допису, за матеріалами якого підготовлено статтю.

Пам’ятка і проблема її збереження

Нині будинок готелю має статус пам’ятки архітектури місцевого значення (охоронний № 3211-Кв, наказ Міністерства культури України від 4 вересня 2023 року № 474).

Натомість старіший особняк родини Горецьких, що стоїть у дворі комплексу й майже на три десятиліття давніший за сам готель, досі не внесений до Державного реєстру пам’яток.

Після останніх пошкоджень питання його офіційної охорони набуває особливої актуальності. Подібна доля вже спіткала не одну київську будівлю без охоронного статусу — як, наприклад, пам’ятку на Фролівській, 4. Якщо будівлю не взяти під належний державний захист, Київ може втратити ще один унікальний зразок забудови другої половини ХІХ століття.