Навіщо собору потрібні сейсмодатчики?

Сейсмодатчики встановлені безпосередньо на конструкціях Софійського собору та дзвіниці — двох найбільш цінних і водночас найбільш вразливих споруд заповідника. Прилади реєструватимуть будь-які механічні коливання: від близьких і далеких вибухів, надзвукових прольотів ракет і ударних хвиль до щоденного вуличного трафіку навколо пам’ятки.

Зібрані дані науковці використають для побудови цифрової моделі технічного стану будівель. Ця модель дозволить визначити найбільш вразливі ділянки — місця, де накопичені вібрації можуть спричинити мікротріщини, розшарування мурування або пошкодження стародавніх фресок. Таким чином фахівці зможуть діяти на випередження, а не лише реагувати на вже видимі руйнування.

Участь ЮНЕСКО у фінансуванні й організації проєкту підкреслює міжнародне значення пам’ятки: Софія Київська входить до Списку всесвітньої спадщини організації і перебуває під її особливим захистом. В умовах повномасштабної війни моніторинг стану об’єктів спадщини набуває критичної ваги — адже кожен ракетний удар по Києву потенційно загрожує не лише людям, а й тисячолітнім спорудам, які неможливо відтворити.

Що реставратори знаходять під шарами фарби?

Паралельно зі встановленням датчиків у соборі тривають реставраційні роботи іншого характеру. Фахівці розкривають живопис XVIII–XIX століть, який у різні епохи був прихований під пізнішими шарами фарби або тиньку. Цей живопис є важливою частиною художньої спадщини собору — він відображає різні стилістичні епохи та свідчить про безперервну мистецьку традицію, що існувала в Софії протягом століть.

Після завершення реставраційних робіт відкриті фрагменти живопису стануть доступні для відвідувачів під час екскурсій. Це означає, що Софійський собор поступово розкриватиме нові шари своєї історії — буквально і в переносному сенсі. Реставратори працюють надзвичайно обережно, щоб не пошкодити ані нові відкриття, ані давніші фрески XI століття, які становлять основну цінність пам’ятки.

Питання збереження архітектурної спадщини в Києві є особливо гострим у воєнний час. як ми раніше писали, у столиці в зоні ЮНЕСКО готували демонтаж будинку 1899 року — випадок, що свідчить про системний тиск на охоронювані об’єкти навіть без прямих бойових дій.

Чому це важливо знати

Встановлення сейсмодатчиків у «Софії Київській» — це не лише технічний захід, а сигнал про реальну загрозу тисячолітній пам’ятці під час війни. Для киян це означає, що міжнародна спільнота інвестує в збереження собору, а науковці отримають конкретні дані для його захисту. Водночас відкриття нових фрагментів живопису обіцяє збагатити враження від відвідування одного з головних символів міста вже найближчим часом.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, ЮНЕСКО підтримує реставрацію фресок і сейсмомоніторинг Софії Київської. Також ми повідомляли, що у Софії Київській ідентифікували образ Миколи Мокрого.