Часопис «Номер 13»: як Київ і Норвегія зберігають спільну пам’ять
Національний заповідник «Софія Київська» отримав у дар перший випуск двомовного норвезько-українського часопису про літературу та історію «Номер 13» («Nummer 13»). Назва символічна: саме так — «українець номер тринадцять» — у жовтні 1927 року в радянському посольстві в Норвегії зареєстрували письменника Валер’яна Поліщука, розстріляного в Сандармосі 1934 року. Часопис присвячений глобальним наративам і регіональній історії, повідомляє Національний заповідник «Софія Київська».

Що таке часопис «Номер 13» і чому так називається?
«Номер 13» — двомовний норвезько-український часопис про літературу та історію, який видає Юлія Підлісна. У вступному слові видавець зазначила, що перший випуск присвячений темі «знайомих і незнайомих ландшафтів» і глобальним наративам поряд із регіональною історією. До нього увійшли історичні та публіцистичні нариси, літературознавчі розвідки, поетичні й прозові переклади, інтерв’ю, літературна критика, а також малярство та графіка.
Назва часопису відсилає до реєстраційного запису в радянському посольстві в Норвегії, де в жовтні 1927 року Валер’яна Поліщука позначили як «українця номер тринадцять». Поліщук — представник українського мистецького авангарду та співзасновник журналу «Гарт» у Харкові в 1920-х роках. Саме з Харкова він здійснив рейд у Скандинавію, залишивши однойменну книжку. Його розстріляли в Сандармосі 1934 року.
Як Єлизавета Київська стала королевою Норвегії?
Центральний матеріал першого випуску — стаття Андерса Вінрота «Принцеса з Києва, яка стала королевою Норвегії», перекладена з норвезької Наталею Іліщук. Вона розповідає про Елісів — доньку київського князя Ярослава Мудрого Єлизавету — та Гаральда Суворого. За словами Вінрота, Єлизавета «символізує розгалужені контакти між Київським князівством та Норвегією в епоху вікінгів — зв’язки, що тягнуться впродовж усієї історії й до наших днів».
Автор нагадує, що Київ часів Ярослава Мудрого був «сучасним новозбудованим мегаполісом із пишними палацами та надзвичайно красивими церквами, натхненними найпрекраснішими спорудами імперського Константинополя». Про зв’язок із Софією Київською — пам’яткою тієї самої доби — свідчать і наукові відкриття самого заповідника.
Чому Норвегія згадала Елісів після 2022 року?
Середньовічна київська принцеса залишається живою в норвезькій культурній пам’яті. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році Сили оборони Норвегії розробили план підтримки України й назвали його «Операція Елісів» — на честь київської княжни. Андерс Вінрот фіксує цей факт як свідчення того, що середньовічні зв’язки між двома народами не втратили символічного значення навіть через тисячу років.
Що таке Ґардарікі?
У статті Вінрота згадується давньоскандинавське слово «Ґардарікі» (Gårdarike) — «країна міст». Так норманські мандрівники й хроністи називали землі Київської Русі. Назва відображає враження вікінгів від густої мережі укріплених поселень — на відміну від переважно сільської Скандинавії тієї доби. Саме через Ґардарікі пролягали торговельні шляхи «з варяг у греки», а Київ був найбільшим і найвідомішим її містом.
Чому це важливо знати
Часопис «Номер 13» нагадує: київська історія — не замкнений локальний сюжет, а частина ширшого європейського і світового контексту. Зв’язки між Київським князівством і Норвегією, що існували ще в епоху вікінгів, досі відлунюють у назвах військових операцій і культурних проєктах. Для сучасних киян це підтвердження: місто завжди було вузловою точкою між цивілізаціями — і ця роль не зникла.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, Президент Гондурасу Асфура відвідав Софію Київську. Також ми повідомляли, що ЮНЕСКО підтримує реставрацію фресок і сейсмомоніторинг Софії Київської.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →









