Як минув візит президента Гондурасу

Разом з Насрі Асфурою собор оглянули віцепрем’єр-міністерка — міністерка культури Тетяна Бережна, перший заступник міністра культури Іван Вербицький та перший заступник директора заповідника Вадим Кириленко. Саме Кириленко провів для гостей екскурсію Софійським собором. Після огляду президент Гондурасу отримав видання про історію та архітектурну спадщину «Софії Київської» й залишив запис у Книзі почесних гостей. Нагадаємо, що Насрі Асфура обійняв посаду президента Гондурасу в січні 2026 року.

Чим відома «Софія Київська»

Софійський собор — одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. За літописними джерелами, його зведення пов’язують з князем Ярославом Мудрим, а «Повість минулих літ» датує заснування 1037 роком. У 1990 році собор разом із ансамблем монастирських споруд та Києво-Печерською лаврою внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а у 2023-му — до переліку спадщини, що перебуває під загрозою.

Усередині храму зберігся найбільший ансамбль давньоруських мозаїк (близько 260 квадратних метрів) і фресок (близько 3000 квадратних метрів) XI століття. Найвідоміша з мозаїк — Богородиця Оранта, або «Нерушима стіна»: за переказом, доки вона стоїть, стоятиме й Київ. Нещодавно ми розповідали, що ЮНЕСКО підтримує реставрацію фресок і сейсмомоніторинг собору, а про скарбницю заповідника можна почитати в окремому матеріалі.

Що ще зберігає собор

Софія Київська була не лише головним храмом, а й культурним осередком Київської Русі: тут коронували князів, приймали іноземні посольства й вели літописання. За переказами, саме Ярослав Мудрий заснував у соборі першу відому в Русі бібліотеку. У храмі поховали й самого князя — його мармуровий саркофаг зберігся донині. На стінах собору збереглися графіті — давні написи, що свідчать про високий рівень писемності в Києві XI–XII століть.

Чому це важливо знати

Візити іноземних лідерів до «Софії Київської» стали помітною частиною культурної дипломатії України під час війни. Знайомлячи гостей з пам’яткою XI століття, держава демонструє тяглість української історії та потребу захищати спадщину. Для Києва це також питання міжнародної підтримки — як політичної, так і у відновленні та збереженні культурних об’єктів. Кожен такий візит стає нагодою розповісти світові про загрози, з якими стикається українська спадщина через російську агресію.

Раніше ми писали

Софійський собор регулярно приймає високих гостей. Так, у березні 2026 року заповідник відвідав прем’єр-міністр Нідерландів. А нещодавно ми писали, що у «Софії Київській» ідентифікували образ Миколи Мокрого.