Як виглядало і чим було училище зв’язку?

Будівля зведена у 1930-х роках і розташована на розі вулиць Князів Острозьких та Цитадельної. Вона входила до мережі радянських навчальних закладів, що готували фахівців у галузі зв’язку. Споруда зберігалася до наших днів і перебувала в межах охоронної буферної зони світової спадщини ЮНЕСКО — тобто на території з особливим режимом використання та обмеженнями щодо висотності нової забудови.

Чому знесли будівлю попри охоронний статус?

Київський окружний адміністративний суд скасував чинні обмеження на висотність у буферній зоні й збільшив граничну дозволену висоту втричі. Це відкрило шлях для отримання будівельних дозволів. Відтак забудовники розпочали знесення історичної споруди, щоб звести на її місці 25-поверховий будинок заввишки близько 80 метрів. Активісти «Спадщини» назвали отримані дозволи «злочинними» й закликали Київську міську прокуратуру їх оскаржити.

Що загрожує краєвиду на Лавру?

Велика Лаврська дзвіниця — одна з архітектурних домінант Печерська — розташована лише за 800 метрів від ділянки забудови. Нова 25-поверхівка фізично перекриє цей краєвид для киян і туристів. Саме задля збереження таких панорам і запроваджувалися обмеження буферної зони ЮНЕСКО: будь-яке будівництво тут мало не порушувати візуальний зв’язок між містом і пам’ятками світової спадщини. Схожа загроза нависає і над іншими зеленими й історичними зонами столиці — зокрема, Київрада вже розглядає забудову Літературного скверу та Пейзажної алеї.

Що таке буферна зона ЮНЕСКО?

Буферна зона — це територія навколо об’єкта світової спадщини, де діють додаткові містобудівні обмеження. Вона захищає не сам пам’ятник, а його середовище: панорами, масштаб забудови, візуальні осі. Для Києва буферна зона охоплює низку ділянок навколо Лаври, Софійського собору та Михайлівського монастиря. Порушення режиму в цій зоні може спричинити занесення об’єкта до списку «Спадщина під загрозою» — міжнародного реєстру ЮНЕСКО, що фіксує незворотні ризики для пам’яток.

Чого вимагає петиція №14316 і як її підписати

Проти забудови кияни зареєстрували електронну петицію №14316 на сайті Київради. Її автори вимагають зупинити будівництво й зберегти будівлю училища зв’язку: щоб Департамент територіального контролю демонтував будівельний паркан за межами орендованої ділянки, Департамент містобудування звернувся до суду з позовом про скасування раніше виданих містобудівних умов, а Департамент охорони культурної спадщини вніс будинок училища до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та заборонив його знесення.

Станом на 19 червня 2026 року петиція зібрала 1645 із 6000 підписів (27%), а до завершення збору лишається 58 днів. Долучитися й підписати її може кожен киянин на офіційному сайті електронних петицій Київради.

Чому це важливо знати

Архітектура 1930-х — рідкісний і недооцінений пласт київської спадщини. Її зникнення під тиском забудовників — не поодинокий випадок, а симптом системної проблеми: правові механізми захисту руйнуються судовими рішеннями, а охоронні зони перетворюються на формальність. Зберегти автентичне обличчя міста — означає зберегти пам’ять про всі його епохи, зокрема ті, що ще не встигли стати «модною» історією.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Будинок Бродських на Хрещатику: як зникла садиба з мавританськими вежами. Також ми повідомляли, що на Печерську зносять історичне училище зв’язку під будівництво 80-метрового ЖК.