У Києві врятували пацієнта після розриву серця та 50 хвилин клінічної смерті
У Серцево-судинному центрі Київської міської клінічної лікарні № 1 медики врятували чоловіка з розривом вільної стінки лівого шлуночка серця — одним із найнебезпечніших ускладнень гострого інфаркту міокарда. Пацієнт пережив майже 50 хвилин клінічної смерті, екстрену операцію та низку важких ускладнень і після майже місяця лікування був виписаний додому, повідомляє Департамент охорони здоров’я міста Києва.

Як пацієнт потрапив до лікарні?
Чоловік звернувся по допомогу після раптового нападу сильного стискаючого болю за грудиною, який не минав після прийому ліків. Лікарі діагностували гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента СТ і невідкладно виконали стентування ураженої коронарної артерії.
Після успішного втручання пацієнта перевели до відділення інтенсивної терапії. Однак невдовзі його стан різко погіршився. Ультразвукове дослідження серця виявило критичну ситуацію: навколо органа накопичилася кров зі згустками, які здавлювали серце та перешкоджали його роботі. Лікарі запідозрили розрив вільної стінки лівого шлуночка — ускладнення, смертність при якому без негайного оперативного втручання наближається до 100%.
Що таке ЕКМО і як воно врятувало пацієнта?
Під час обстеження у хворого сталася зупинка серця. Медична команда негайно розпочала реанімаційні заходи та прийняла рішення підключити систему екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО) — апарат штучного кровообігу, який тимчасово бере на себе функції серця та легень.
Безперервна серцево-легенева реанімація тривала близько 50 хвилин. Завдяки ЕКМО лікарям вдалося стабілізувати стан пацієнта та виграти час для проведення екстреної операції. Саме ця технологія стала ключовою ланкою між клінічною смертю і шансом на порятунок.
Варто зазначити, що застосування ЕКМО під час активної реанімації потребує від команди не лише технічних навичок, а й миттєвого прийняття рішень в умовах граничного стресу. Такі випадки належать до найскладніших у сучасній кардіохірургії.
Як проходила операція на зупиненому серці?
В операційній діагноз підтвердився. Кардіохірурги виконали складне ушивання апікального розриву вільної стінки лівого шлуночка за унікальною методикою. Особливість таких втручань полягає в тому, що після інфаркту тканина серця стає надзвичайно крихкою, а кожен шов може мати вирішальне значення для життя.
Після операції медиків чекав ще один критичний етап — оцінка неврологічного стану хворого. З огляду на тривалу клінічну смерть існували серйозні ризики ушкодження головного мозку. Однак після пробудження пацієнт був притомним, виконував команди медиків та адекватно реагував на звернення — що саме по собі є рідкісним результатом у подібних випадках.
Які ускладнення виникли після операції?
Попри успішне подолання найкритичнішого періоду, лікування тривало. У пацієнта виникли інфекційні ускладнення та інсульт, що потребували залучення широкої мультидисциплінарної команди: кардіологів, неврологів, клінічного фармаколога, медичних сестер та інших спеціалістів.
Після майже місяця інтенсивного лікування та боротьби за здоров’я чоловік був виписаний додому для продовження реабілітації. Цей випадок демонструє, що навіть за найтяжчих обставин злагоджена робота медичної команди та доступ до сучасних технологій здатні змінити результат на протилежний.
Чому це важливо знати
Розрив серця після інфаркту — вкрай рідкісне й майже завжди смертельне ускладнення. Цей випадок у Київській міській клінічній лікарні № 1 показує, що столична медицина має потенціал рятувати пацієнтів навіть у ситуаціях із мінімальними шансами на виживання. Для киян це означає, що при перших симптомах інфаркту — болю за грудиною, задишці, слабкості — необхідно негайно викликати швидку допомогу: швидкість реакції рятує життя.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, Київ лідирує в трансплантології України попри війну — 238 операцій у 2025 році. Також ми повідомляли, що лікарня №4 отримала чеський апарат Exomind для лікування ПТСР у військових.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →









