Що показало опитування киян про емоційний стан?

У межах опитування на платформі «Київ Цифровий» мешканцям столиці запропонували відповісти на п’ять запитань щодо їхнього емоційного стану та звичок у подоланні стресу. Участь взяли понад 40 тисяч осіб — це один із найбільших зрізів громадської думки з питань ментального здоров’я у місті за останній час.

Результати засвідчили, що значна частина киян переживає складні психологічні моменти самостійно, не звертаючись по допомогу. Серед причин — брак інформації про доступні сервіси, а також відчуття, що існуючі ресурси є надто складними або недостатньо зручними у використанні. Такі дані стали підставою для перегляду підходів до організації психологічної підтримки в столиці.

Заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда наголосила, що отримані результати є важливим сигналом для міської влади: запит на допомогу існує, але шлях до неї має бути простішим і зрозумілішим для кожного мешканця.

Які зміни у психологічній підтримці готує Київ?

За словами Марини Хонди, місто працює над розширенням мережі доступних психологічних сервісів. Основний акцент робиться на тому, щоб інформація про допомогу була зрозумілою, а самі послуги — максимально доступними для різних категорій киян, зокрема тих, хто ніколи раніше не звертався до психолога.

Серед пріоритетних напрямів — розвиток цифрових інструментів підтримки, які дозволяють отримати першу консультацію або зорієнтуватися у власному стані без необхідності одразу відвідувати спеціаліста особисто. Платформа «Київ Цифровий» у цьому контексті розглядається не лише як інструмент для опитувань, а й як потенційний канал для надання психологічної допомоги.

Місто також планує підвищити обізнаність киян про вже наявні безкоштовні ресурси підтримки — гарячі лінії, центри соціальних служб та інші інституції, де мешканці можуть отримати фахову допомогу. Адже, як показало опитування, частина людей просто не знає, куди звернутися у складний момент.

Чому ментальне здоров’я стало пріоритетом для столиці?

Психологічне навантаження на мешканців Києва залишається значним в умовах повномасштабної війни. Регулярні повітряні тривоги, необхідність адаптуватися до нових умов життя, тривога за близьких — усе це формує стійкий запит на фахову психологічну підтримку. як ми раніше писали, попит на послуги психологів у столиці суттєво зріс після початку повномасштабного вторгнення.

Водночас стигматизація теми ментального здоров’я залишається одним із бар’єрів, який заважає людям звертатися по допомогу. Саме тому міська влада робить ставку на відкриту комунікацію та зниження порогу входу до системи психологічної підтримки — щоб звернення до психолога сприймалося як звичайний і доступний крок, а не виняток.

Результати опитування на «Київ Цифровий» стануть основою для подальшого планування розвитку відповідних міських програм і сервісів. як ми раніше писали, у попередні роки місто вже запроваджувало низку ініціатив у сфері ментального здоров’я, і тепер цей напрям отримає додатковий імпульс.

Чому це важливо знати

Розширення психологічної підтримки в Києві безпосередньо стосується кожного мешканця міста, адже стрес і тривога в умовах війни є повсякденною реальністю для сотень тисяч людей. Чим простіше і доступніше буде отримати фахову допомогу, тим більше киян зможуть зберегти ментальне здоров’я та повноцінно функціонувати — що є важливою умовою стійкості міста загалом.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Vcentri HUB у Києві пропонує понад 30 подій на місяць у сфері ментальної підтримки та відновлення. Також ми повідомляли, що кожен третій українець у Данії стикається з ознаками ПТСР та потребує психологічної підтримки.