Чому Київ — це привід для гордості

Любов до столиці виявилася майже одностайною: 61% опитаних відповіли «однозначно так» на питання про гордість за місто, ще 26% — «скоріше так». Не пишаються Києвом лише 11%. Найвищий показник — серед людей старшого віку (68% серед тих, кому за 51 рік).

А чим саме пишаються? На першому місці — історія та культурна спадщина (62%). Далі йдуть парки й зелені зони (56%), культурне життя (46%) та можливості для самореалізації (41%). Цікаво, що «розвинута економіка» (23%) і «спортивне життя» (24%) опинилися наприкінці списку — кияни цінують місто радше за атмосферу й історію, ніж за бізнес-успіхи.

Наскільки комфортно жити в столиці

Київ для життя комфортний — так вважають 82% мешканців (25% «дуже» і 57% «скоріше»). І це помітно більше, ніж до повномасштабної війни: у серпні 2021 року «дуже комфортним» місто називали лише 14%, а тепер — уже 25%.

Утім, коли киян попросили оцінити конкретні можливості за шкалою від 0 до 10, картина стала контрастнішою. Найвище оцінили шанси знайти роботу (7,8 бала) та можливості для відпочинку й дозвілля (7,5). А ось можливість «жити у безпеці» отримала лише 4,4 бала — найнижчу оцінку серед усіх. Війна залишається головним чинником, який псує відчуття благополуччя навіть у місті, яке люблять.

День Києва святкуватимуть, але по-своєму

Тут думки розділилися майже навпіл: 50% киян планують відзначати День міста (30% «однозначно» і 20% «скоріше»), а 47% — ні. Серед тих, хто збирається святкувати, найпопулярніший формат — прогулянка містом, парками чи історичними місцями (56%) та зустріч із родиною й друзями (53%).

Чверть опитаних обрали пікнік на природі, а ось офіційні міські заходи — виставки, музеї, локальні концерти — приваблюють лише 15%. Святкування цього року виглядає радше особистим і камерним, ніж масовим.

Що кияни думають про роботу мера

Оцінки діяльності міського голови Віталія Кличка стримані. Третина опитаних (33%) вважають, що ситуація в місті за час його каденції скоріше покращилася, 35% — що нічого не змінилося, а 25% бачать погіршення.

Дещо краще кияни оцінюють зовнішню роль мера: 51% вважають, що Кличко скоріше успішно представляє інтереси Києва та залучає міжнародну допомогу для ліквідації наслідків обстрілів. Протилежної думки — 35%.

Які проблеми місто має вирішувати першими

Безпека — беззаперечний пріоритет №1: її назвали 49% киян. Далі йдуть допомога армії (33%) та облаштування бомбосховищ і укриттів (33%). На четвертому місці — прозорість влади й боротьба з корупцією (26%).

Порівняно з листопадом 2025 року запити киян помітно змістилися. Допомога армії як пріоритет впала з 48% до 33%, а от увага до «земних» питань зросла: ремонт доріг підскочив з 4% до 12%, робота медзакладів — з 13% до 20%, якість комунальних послуг — з 11% до 19%. Схоже, на тлі відносної адаптації до війни кияни дедалі більше звертають увагу на щоденний побут міста.

Хто відповідає за безпеку столиці

Цікавий результат дало питання про енергостійкість і захист критичної інфраструктури від обстрілів. Більшість киян (54%) поклали основну відповідальність на центральну владу, і лише 32% — на місцеву. Це фактично знімає частину претензій із мерії та переадресовує їх на загальнодержавний рівень.

Фонтан замість Леніна: 79% — «за»

Майже чотири з п’яти киян (79%) підтримують ідею облаштувати на Бессарабській площі безбар’єрний громадський простір із фонтаном на місці колишнього пам’ятника Леніну за кошти меценатів. Повністю проти — лише 11%.

Як ми раніше писали, КМДА ще у квітні оголосила про будівництво такого фонтану, а фінансувати проєкт погодилася фармацевтична компанія Farmak. Дані опитування показують, що ця ініціатива має широку суспільну підтримку.

Куди йде країна — погляд із Києва

Загальний настрій залишається тривожним: 46% киян вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, і лише 32% — у правильному. Водночас є позитивна динаміка: частка оптимістів зросла з 24% у листопаді 2025 року до 32% у травні 2026-го.

Цікаво, що настрої сильно залежать від статків. Серед забезпечених киян у «правильний напрямок» вірять 35%, а серед бідних — лише 21%, тоді як 59% із них упевнені в протилежному.

Що робитимуть у разі наступу з Білорусі

Окреме питання стосувалося гіпотетичного наступу росіян із території Білорусі. Більшість киян налаштовані рішуче: 52% заявили, що залишаться там, де живуть зараз. Ще 25% не мають плану, по 5% готові поїхати за кордон або в інший населений пункт області, а 9% — в іншу область.

Чому це важливо знати

Опитування показує киянина, який щиро любить своє місто, вважає його комфортним, але дивиться на владу й майбутнє тверезо й вимогливо. Гордість за Київ співіснує з низькою оцінкою безпеки та стриманими оцінками роботи мерії. Для міської влади це сигнал: запит мешканців поступово зміщується від суто воєнних тем до якості повсякденного життя — доріг, медицини, комуналки. А висока готовність залишатися в місті навіть за загрози нового наступу свідчить про міцну прив’язаність киян до столиці.