Системна атака на принципи американської демократії — саме так характеризує журналіст WELT Клеменс Верґін політичну стратегію Дональда Трампа. У колонці під заголовком «Sehr alarmierende Anzeichen» автор попереджає: Сполучені Штати під правлінням Трампа дедалі більше нагадують автократії на кшталт Угорщини чи Туреччини. Ключові тактики: урядування через надзвичайні укази, тиск на суди й ЗМІ, розпуск незалежної бюрократії, зведення лояльності в абсолют.

«Трамп править як за патримоніальною моделлю Макса Вебера: уряд — це особиста власність лідера», — цитує WELT політичного аналітика Brookings Institution Джонатана Рауча.

Символ нової епохи — депортація без суду

Кейс Кілмара Армандо Абрего Гарсії став шоком навіть для судової системи США. 16-річний емігрант із Сальвадору, який тікав від рекрутерів мафії, одружився з американкою, але був затриманий, кинутий у центр утримання та без доказів депортований. Його звинуватили в приналежності до MS-13 — без пред’явлення доказів у суді.

Суддя назвала депортацію «абсолютно незаконною» і «такою, що шокує сумління».

Навіть після визнання помилки адміністрація Трампа відмовилася повертати його назад, аргументуючи: якщо людина вже за межами країни — вона більше не підлягає американській юрисдикції. Це створює прецедент анулювання громадянських прав у будь-який момент.

Стратегія пригнічення: ЗМІ, адвокати, суди

Авторитарна логіка в діях Трампа проглядається всюди:

• Журналісти — під тиском: Associated Press довелось судитися за повернення до президентського пулу, після «незручних» матеріалів її виключили з Білого дому.
• Великі юридичні компанії, які подавали позови проти указів Трампа, зазнають переслідування й обмеження доступу до держструктур.
• Судові позови проти медіа — так Трамп тисне на власників ЗМІ, подібно до того, як це робив Ердоган, стверджує аналітикиня Brookings Asli Aydintasbas:

«Його конфлікт із ABC чи Джеффом Безосом — копія початку автократії в Туреччині».

Укази замість законів: механізм захоплення влади

Трамп використовує режим надзвичайного стану, щоб обійти Конгрес у ключових питаннях:

• Будівництво стіни на кордоні з Мексикою — через старовинний Alien Enemies Act;
• Запровадження мит проти Канади й Мексики — нібито через фентанілову кризу;
• Торговельна війна проти Китаю, ЄС та інших — знову під приводом національної безпеки.

Хоча в Конституції США передбачено, що мита та податки — це виключна компетенція Конгресу, Трамп посилається на розмиті законодавчі норми надзвичайного характеру, щоб фактично перетворити економічну політику на царський указ.

DOGE, Musk і демонтаж інституцій

Іншим інструментом Трампа стала структура Department of Government Efficiency (DOGE), створена за участі Ілона Маска. Під прикриттям боротьби з бюрократією цей орган розформовує департаменти, які здійснювали етичний нагляд і процедурний контроль.

«Лояльність важливіша за компетентність», — принцип, який WELT порівнює з системами особистої влади в Латинській Америці.

Патримоніалізм Трампа: замість держави — сімейна корпорація

Згідно з концепцією Макса Вебера, патримоніалізм — це влада, де правила та інституції підмінені особистою лояльністю. У цьому контексті навіть не демократія, а бюрократія є головним ворогом патримоніального лідера. Саме тому:

• експерти і професіонали — небезпечні через свою незалежну репутацію;
• «куми» та «корисні дурні» — пріоритетні кадри;
• процедурна легітимність — ігнорується або знищується.

«Патримоніалізм відкриває двері до корупції. І саме вона — ахіллесова п’ята такого режиму», — підсумовує Джонатан Рауч.

Чому це важливо знати

США за Трампа — це не просто президент із жорсткою риторикою. Це — системна ерозія демократії зсередини, де влада діє не в рамках Конституції, а згідно з волею особи. Всі механізми стримувань і противаг поступово вимикаються, поки формально все ще діє демократична система. У такій моделі будь-яка держава, навіть із давніми інституціями, може скотитися до неоавторитаризму, якщо суспільство й парламент відмовляться чинити спротив.